chrome firefox opera safari iexplorer

Оріхівський районний краєзнавчий музей

  • 70504 Запорізька обл.,м.Оріхів, вул. Ленінградських курсантів, 38

  • (0241)4-30-97
  • 8.00 – 17.00,
    вихідний день: субота, неділя
  • для дорослих – 2 грн. для дітей – 1 грн. Безкоштовне відвідування: для учасників ВВв; ветеранів війни та праці; дітям з малозабезпечених та багатодітних сімей; дітям, позбавленим батьківської опіки та піклування; особам з обмеженими фізичними можливостями.
Варто побачити: Старовинні українські чоловічі і жіночі сорочки з домотканого полотна, оздоблені вишивкою та мереживом, посуд, меблі.
Про музей:

Оріхівський районний краєзнавчий музей відкрито  до 52-ї   річниці визволення міста від фашистських загарбників 19 вересня 1995 року.

В музеї працює  експозиційна зала «Оріхівщина в роки Великої Вітчизняної війни», яка розкриває одну з найтрагічніших сторінок в історії.

Перші поселення  на території Оріхівського краю з’явилися приблизно 150 тисяч років тому. Це були первісні мисливці та збирачі, залишки стоянок яких і до сьогоднішнього дня приваблюють науковців. Цей період, а також перебування скіфів на території краю, козацькі поселення, будівництво Дніпровської  укріпленої  лінії,  яка поклала початок  новій  хвилі заселення краю у середині  18 століття, висвітлено у залі «Археологія», відкритій у 2004 році. В музеї працює виставкова зала.

Кількість експонатів основного  та науково-допоміжного фонду музею перевищує 6 тисяч одиниць.

 

20 вересня

Інші дати
Наталія Лотоцька 
1938 – театральна актриса. Лауреат Шевченківської премії. Ролі: Пріська («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Хведоска («Дві сім’ї» М. Кропивницького), Поліксена («Кассандра» Лесі Українки) та ін. Ведуча передачі Українського радіо «Від суботи до суботи» (понад 30 років). 
Розгорнути
Народився Іван Світличний
(1929, с. Половинкине Луганської області - 1992) - український мовознавець та поет. Твори "Ґранатові сонети", "Серце для куль і для рим", "У мене тільки слово".
Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за любов мою Хоч і накласти головою, А бути все ж самим собою, — Не проміняю на твою, Ліврейську, жебрану, ледачу, Вертку, заляпану, як здачу, Свободу хама й холуя. Несу свободу в суд, за грати, Мою від мене не забрати — І здохну, а вона — моя. (c) Іван Світличний, 1929
Розгорнути

Новини Дивитися всі