chrome firefox opera safari iexplorer

Рада нацбезпеки Ірану пообіцяла відкрити доступ до українського Інтернету

18 липня 2011 о 11:31

В Ісламській Республіці Іран ускладнений доступ до ряду українських Інтернет-видань, зокрема, www.ua.korrespondent.net, www.obozrevatel.com, www.segodnya.ua, www.bigmir.net та інших.

Про це повідомив Заступник Голови Верховної Ради Микола Томенко, який перебував на минулому тижні у складі української делегації з робочою поїздкою в Ірані та провів ряд зустрічі з високопосадовцями цієї країни.

Зокрема, під час зустрічі з секретарем Вищої ради національної безпеки С.Джалілі, віце-спікер українського парламенту звернув увагу на забезпечення державними органами влади Ірану доступу до українських суспільно-політичних Інтернет-видань, якими користуються як громадяни України, які перебувають чи проживають в Ірані, так і всі, хто цікавиться суспільно-політичним життям України.

В свою чергу, секретар Вищої ради національної безпеки Ірану С.Джалілі дав доручення, щоб фахівці Вищої ради національної безпеки разом з працівниками Посольства України в Ірані усіляко посприяти доступу до українського Інтернет-медіаресурсу на території Ірану.

Як нещодавно повідомляв Інтерфакс, Іран вирішив ще більше посилити систему фільтрації в Інтернеті для того, щоб блокувати тисячі нових веб-сайтів, які суперечать владі Ісламської республіки. На даний момент в Ірані заборонений доступ до більш ніж 5 млн Інтернет-ресурсів, включаючи сайти «ВВС», «CNN» тощо.

«Рідна країна»

25 червня

Інші дати
Іван Крип’якевич
1886 –  історик, академік АН УРСР, професор Львівського університету, директор Інституту суспільних наук АН України.
Розгорнути
Народився Віталій Русанівський
(1931, м. Харків - 2077) - український науковець, філолог, мовознавець-україніст і славіст, викладач.  Автор близько 350 праць із проблем сучасної української мови і історії, українського, слов'янського і загального мовознавства, історичної граматики, стилістики.
Розгорнути
Народився Євген Попович
(1930, с. Межиріч Черкаської обл. - 2007) - український перекладач. Переклав твори Г. Беля, Е. М. Ремарка, Г. Е. Лессінга, Т. Манна, Е. Т. А. Гофмана, В. Гете, Г. Гейне та ін. австрійських, німецьких і швейцарських письменників; переклав  з німецької "Щоденники" О. Кобилянської.
Розгорнути
Народився Іван Крип'якевич
(1886, м.Львів – 1967), український  історик. Автор ряду наукових досліджень про українську козацьку державність та діяльність Богдана Хмельницького, підручників з історії України. Інститут українознавства НАН України носить ім'я І.П.Крип'якевича.
Розгорнути