chrome firefox opera safari iexplorer

Школярі вчитимуть історію по-новому

28 серпня 2011 о 09:12

З вересня школярі вивчатимуть історію за новими підручниками. Автори їх повернули термін «Велика Вітчизняна війна» та скоротили інформацію про діяльність ОУН.

Спочатку конкурс Міносвіти виграли книги трьох авторів — професорів Олени Пометун, Олексія Стукевича і доктора історичних наук Станіслава Кульчицького, але останню, за словами її автора, зняли з публікації держзамовлення, пише «Сегодня».

Видання відзначає, що в цілому, вони помітно змінилися за змістом, адже у зв'язку з поверненням до 11-річки, скоротили всі навчальні програми. У книзі знову на почесне місце виходить термін Велика Вітчизняна війна — він фігурує в назві розділу, який раніше називався «Україна під час Другої світової війни».

«Менше стало інформації про діяльність ОУН, але при цьому не можна сказати, що в підручнику проводиться якась чітка антинаціоналістичні лінія — боротьба повстанців і радянських партизанів у роки війни подані приблизно в рівних частках. Учасників націоналістичного руху називають борцями проти сталінського тоталітаризму, але паралельно згадують в числі колабораціоністів (прислужників окупантів)», — пише видання.

Одна із авторів Олена Пометун в коментарі пояснює деякі аспекти своєї книги:

«Що стосується колабораціоністів з націоналістами, то прямо прислужниками їх у підручнику не називаємо, а констатуємо факти. Говориться, що були різні прояви колабораціонізму — поліцаї, співробітники управ, журналісти, „здійснювалися спроби прислужитися новій владі і з боку лідерів українського націоналістичного руху“ (зворот цей ввела, до речі, літературний редактор)», — заявила Пометун.

«Ігри з термінами „Велика Вітчизняна війна“ і „Друга світова війна“ йдуть уже 20 років, який з них йде в шкільний підручник, залежить від лінії міністерства. Особисто я наполягаю на першому — це данина поваги до літніх людей, для яких війна завжди була тільки Вітчизняної. Найбільше змінився розділ „Україні часів незалежності“. Термін „помаранчева революція“ більше не застосовується — об'єктивно ті події революцією не були, тому що кардинальних змін не принесли», — підкреслила вона.

Що стосується подій Майдану 2004 року, то вони описані лише кількома абзацами, без оціночних суджень, а визначення «помаранчева революція» не використовується.

«Найбільшу кількість голосів набрали В. Ющенко і В. Янукович. Але опозиція звернулася до протестних акцій, звинувачуючи владу у фальсифікації підрахунку голосів. За позовом опозиції Верховний суд України визнав результати другого туру недійсними і призначив переголосування. Зрештою на виборах переміг Віктор Ющенко».

Опис сучасної історії закінчується обранням президента Віктора Януковича в 2010 році і фразою про те, що він скасував зміни Конституції і України знову стала президентсько-парламентською республікою. Це теж дається без будь-яких оцінок.

«З іншого боку, під час опису такого тонкого питання як церковне, від оцінок і натяків не втрималися. Так, автор пише, що „рівень національної свідомості українців“ позначається на популярності тих чи інших церков в різних регіонах країни. УПЦ-КП і УАПЦ більш поширені в західних і центральних областях, а в східному і південному регіонах домінує УПЦ-МП», — зазначає видання.

Нагадаємо, у березні 2011 року Дмитро Табачник заявив, що в нових підручниках історії для 11 класу буде відновлено термін «Велика Вітчизняна війна», а інформація про ОУН-УПА буде подаватися об'єктивно.

Джерело: ТСН
Розділи: Новини освіти Освічена

7 жовтня

Інші дати
7 жовтня відзначаємо:
  • Всесвітній день архітектора.
  • Міжнародний день житла (Всесвітній день Хабітат).
  • Міжнародний день лікаря.
Розгорнути
1253 — коронація галицько-волинського князя Данила Романовича (Галицького)
королівською короною, надісланою Папою Іннокентієм IV. Данило Галицький (1201 – 1264) відновив і розбудував Галицько-Волинську державу. Сприяв розвитку міст, залучаючи туди ремісників і купців. За його правління були побудовані міста Холм, Львів, Кременець, Данилів, Стіжок. За часів його князювання Галицько-Волинська держава, маючи кордони по Карпатах, Дніпру та Дунаю, була фактично найбільшою державою Європи, праобразом першої української національної держави.
Історичною заслугою Данила Романовича було об’єднання в одне князівство земель Галичини і Волині, роз’єднаних після смерті Романа… Данилові не вдалося здійснити свого найголовнішого наміру — визволити західні землі з-під ординського ярма. Але державна організація, яку він створив, була настільки сильна, що ханські орди не змогли її зруйнувати, і Галицько-Волинське князівство знову підвелося із занепаду і набрало нової сили. (Іван Крип’якевич)
Розгорнути

Новини Дивитися всі