chrome firefox opera safari iexplorer

Музей етнографії та художнього промислу ІН НАН України

  • 79000, м. Львів, пр. Свободи, 15
  • (0322) 72-80-07
Про музей:

У 1939 році Міський промисловий музей підпорядкували Міністерству культури УРСР і назвали Музей художнього промислу.

За два роки існування до Музею надійшло близько 6000 пам’яток із приватних колекцій і музеїв Любомирських, Дідушицьких, Лянцкоронських, а також інших державних інституцій — міська збірка ім. К. Бруніцького, Державний музей ім. Льва Пінінського, Публічна збірка ім. Б. Ожеховича. Велику кількість пам’яток Музей отримував у дар. Українська національна еліта Галичини — І. Труш, О. Роздольський, В. Шухевич, І. Левинський — виступила жертводавцями Музею, заохочуючи інших наслідувати їх приклад.

Окрім етнографічних пам’яток музей поповнювався предметами давнього церковного мистецтва, рукописами, археологічним матеріалом, нумізматичними зразками, творами сучасного українського малярства. Зі своїми скромними фінансовими і матеріальними можливостями Музей також намагався закуповувати речі на промислових і сільськогосподарських виставках, які відбувалися у Львові, Коломиї, Тернополі тощо.

Важливим джерелом поповнення музейних збірок наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. були етнографічні експедиції на Гуцульщину, Бойківщину, Буковину, Закарпаття. У 1951 р. було створено Державний музей етнографії та художнього промислу у відання якого було передане приміщення колишньої Галицької ощадної каси, у якому вони перебувають до сьогодні.

27 липня

Інші дати
Володимир Воробйов
1876 – професор анатомії, член АН УРСР. Засновник школи функціональної динамічної анатомії. Створив у Харкові перший у світі «Музей становлення людини». Автор «Атласу анатомії людини» в 5 т.
Розгорнути
Володимир Маковський
1870 – український учений у галузі турбінобудування. Засновник вітчизняної наукової школи газотурбобудування.
Розгорнути
Народився Іван Гнатюк
(1929, с. Дзвинячі Тернопільської обл. - 2005) -  український поет. Автор збірок "Паговіння", "Калина", "Повнява", "Жага", "Життя", "Дорога", "Чорнозем", "Турбота" та ін.
Розгорнути
Народився Володимир Короленко
(1853, м.Житомир – 1921) — письменник, журналіст, публіцист і громадський діяч. Автор вторів «Сліпий музикант», «У поганому товаристві», «Сорочинська трагедія» та ін.
«Ні, не вихваляти треба терор, а застерігати від нього, звідки б він не виходив. І благо тій стороні, яка першою зуміє відокремитись від кривавого туману, й першою згадає, що мужність у відкритому бою може йти поряд із людяністю і великодушністю до переможеного… Історія нас розсудить…». (Володимир Короленко).
Розгорнути