chrome firefox opera safari iexplorer

Черкаську мерію прикрасили намальованими скульптурами

30 серпня 2011 о 10:48

Молоді черкаські художники Дарина Малкова й Олександр Булла розмалювали споруду біля мерії, котру на загал вже встигли охрестити «Пізанською вежею». Хоча, як кажуть, не мали на меті зображати конкретно цю вежу. Лише шукали в образі натхнення, пише «Прочерк».

Пан Вадим, один з ініціаторів цієї акції, каже, що ідея виникла спільно з керуючим справами виконкому міської ради Миколою Кудрявцевим. Знайшли молодих художників, підрахували, скільки треба фарби. Мерія виділила гроші. На все пішло близько 15 літрів фарби.

Художниця Дарина Малкова розповідає, що подібну стіну розфарбовувала вперше: «Коли отримали таку пропозицію, вирішили спробувати, адже це цікаво».

Її напарник Олександр Булла зауважує: спершу було не дуже легко: стіни нерівні і фарба погано лягала. Довго обдумували деталі. Зображення відомих скульптур наносили за допомогою шаблонів. «Люди спершу думали, що ми просто фарбуємо. Але багато хто цікавився. Один дідусь навіть шаблон допомагав тримати. В дітей наша робота викликала позитивні емоції», — каже Олександр.

Фото procherk.info

Каже, що має багато ідей щодо того, де ще в місті можна застосувати стріт-арт.

— На пляжі біля цукрозаводу є стіна і там дуже брудно. Хотілося б зробити там своєрідний соціальний розпис, аби привернути увагу людей до проблеми сміття.

За словами Дарини, вони з Олександром вже отримали запрошення розписати стіну біля обласної лікарні.

9 травня

Інші дати
Роман Андріяшик
1933 – український письменник, журналіст, лауреат Шевченківської премії за роман про Ю. Федьковича «Сторонець».
Розгорнути
День Перемоги
Пам’ять серця… Пам’ять сивини… Пам’ять тих, що не прийшли з війни. Пам’ять – наче квіти на броні… Сонце усміхається мені. (Микола Сингаївський)
Розгорнути
Народився Володимир Гнатюк
(1871, с.Велеснів, Тернопільська область - 1926) – український фольклорист, етнограф, мовознавець, літературознавець. Започаткував систематизоване видання фольклорних та етнографічних матеріалів («Галицько-руські анекдоти», «Галицько-руські народні легенди», «Коломийки», «Колядки та щедрівки».
Розгорнути