chrome firefox opera safari iexplorer

Україна може зберегти Кіотський протокол на кліматичних переговорах

29 листопада 2011 о 00:15

У Південній Африці розпочалися міжнародні переговори Організації об’єднаних націй зі зміни клімату. Головним питанням цього заходу, що триватиме до 9 грудня, є доля Кіотського протоколу після 31 грудня 2012 року, коли термін його дії завершиться.

Зустріч у Дурбані є останнім шансом збереження Кіотського протоколу, й Україна може відіграти важливу роль у збереженні єдиного міжнародного документу, який створений задля попередження проблеми зміни клімату.

Європейський Союз, Україна та ряд інших країн заявляють про відкритість щодо підтримки другого періоду. Це й зрозуміло, адже Україна зацікавлена у подовженні дії Кіотського протоколу. Передусім, це дає можливість використовувати гнучкі механізми, такі як проекти спільного впровадження та торгівлю квотами. Водночас деякі великі гравці, наприклад, Росія, Японія та Канада, заявили, що не планують підтримувати другий період протоколу.

«Україна може сприяти ухваленню другого періоду Кіотського протоколу. По-перше, треба представити реальні цілі зі скорочення викидів парникових газів у майбутньому, оскільки на даний момент ціль України означає збільшення викидів вдвічі. По-друге, потрібно відмовитися від переносу невикористаних квот на майбутнє. Ми вітаємо заяву в пресі представника Державного агентства екологічних інвестицій Вадима Сидяченка щодо готовності України відмовитись від переносу квот. Але Україна має це також відобразити у своїй офіційній позиції та заявити про це на міжнародних переговорах», — зазначила , координатор програми зі зміни клімату Національного екологічного центру України Христина Рудницька.

Загалом, зобов’язання більшості країн по скороченню викидів парникових газів є недостатніми. Рекомендовані вченими скорочення для утримання потепління до 2 С є 25-40% від 1990 року до 2020. Країни поки що заявили про сумарні скорочення в діапазоні 12-18% до 2020 року від рівня 1990.

Останній звіт Міжурядової групи експертів зі зміни клімату вказує, що ці зміни відбуваються швидше, ніж очікувалося, тож прогнози вчених щодо майбутніх наслідків не втішні. Економічні витрати на подолання наслідків зміни клімату зросли з кількох до 200 мільйонів дол. США на рік.

Вчені передбачають, що з вірогідністю у 99-100% збільшиться частота та інтенсивність екстремально-гарячих днів. З вірогідністю 66-100% загальна температура на планеті підвищиться до 3°С до 2050 року та до 5°С до 2100. Це особливо лякає, оскільки ті ж вчені встановили межу недопущення підвищення загальної температури на 2°С, після якої починаються катастрофічні та незворотні зміни клімату.

На переговорах ООН зі зміни клімату Україну будуть представляти представники Державного агентства екологічних інвестицій, Міністерства екології та природних ресурсів України та урядовці з інших міністерств. Також на переговорах будуть присутні представники громадськості, зокрема, голова Робочої групи неурядових організацій з питань зміни клімату.

Підготувала Майя Заховайко, «Рідна країна»

29 квітня

Інші дати
Народився Леонід Верещагін
(1909, м.Херсон, - 1977) - український і російський фізик, доктор фізико-математичних наук без захисту дисертації, академік. Автор розробки апаратури високого тиску для проведення наукових досліджень і технологічних праць. Під його керівництвом в СРСР вперше отримано синтетичні алмази.
"Академік... Верещагін входив до когорти вражаючих творців...дива в науці й техніці третьої чверті ХХ ст., до якої належали видатні особи - С. П. Корольов, М. В. Келдиш, П. Л. Капиця, А. М. Прохоров... і багато інших, які визначали рівень не тільки вітчизняної, а й світової науки." (Віра Євдокимова)
Розгорнути
Народився Григорій Денисенко
(1919, с. Ходорів Київської обл. - 1999) - учений, професор, доктор технічних наук, член-кореспондент АН УРСР. За його ініціативи вперше в СРСР було побудовано випробувальний полігон "Десна" з комплексного використання відновлювальних джерел енергії.
Розгорнути
1648 – почалася битва під Жовтими Водами
Битва під Жовтими водами (29 квітня— 16 травня 1648) — битва між військами Речі Посполитої і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками. Перша переможна битва в ході Національно-визвольної війни 1648 – 1654 років, що мала величезне політичне і воєнне значення для Богдана Хмельницького та самого ходу війни.
«Бог не без милості, козак не без щастя» (Українське прислів'я)
Розгорнути