Останнім часом підготовка до футбольного чемпіонату світу 2012 року в Україні проходить рекордними темпами. Адже менше ніж за 200 днів «Україна здивує не тільки світ, а й самих себе», — запевняє директор Турніру УЄФА ЄВРО 2012 в Україні Маркіян Лубківський.
Тим часом серед звичайних українців оптимізму значно поменшало у порівнянні з 2007 роком, коли Україна з Польщею виграли тендер на проведення Євро-2012.
Натомість представники влади налаштовані максимально позитивно: все у нас супер! Такі заяви роблять відповідальні чиновники ледь не щодня перед телекамерами та стурбованою аудиторією. А турбуватися, повірте, є чому…
У своїх промовистих спічах віце-прем'єр Борис Колесніков не раз переконував, що прямі витрати України на проведення Євро-2012 не перевищать 750 мільйонів доларів. Та коли дійшло до діла, то виявилося, що на «достойне», на думку держави, Євро потрібно витратити набагато більше: близько 3 мільярдів гривень позаторік, 9 мільярдів торік і 18 мільярдів гривень нинішнього року – такі суми бюджетних коштів фігурували у ЗМІ для реалізації державної програми фінансування Чемпіонату Європи з футболу.
Відтак, обіцяні 750 мільйонів доларів перетворилися на вже реальні 30 мільярдів гривень!
Після того, як парламентська більшість протягнула поправку до Закону «Про бюджет», завдяки якій закупівлі можна проводити під єдиного виконався, контроль ефективності використання державних грошей на Євро-2012 став нездійсненною мрією. На сцену виходить «її величність корупція», без якої жоден вартісний проект в Україні не має ніякого сенсу для влади…
Рекламна кампанія: ефективність неефективного, або Куди зникають мільйони?
Першими провальними ластівками рекламної кампанії України до Євро 2012 стали сумнозвісні Спритко і Гарнюня (у стилі японського аніме!!!), які були створені в рамках кампанії під гаслом «Україна = відкритість». Окрім цих мультиплікаційних (у всіх аспектах) персонажів, до кампанії ввійшли кліпи, що мали ознайомити іноземців з нашою країною. Покращення іміджу України за кордоном коштувало нам 100 тисяч доларів із державного бюджету.
Після того, як піарники показали, чим збираються дивувати світ, громадськість висунула свій вердикт: більш провальної кампанії годі й шукати. МЗС відразу зреагувало на оцінки аудиторії, і швиденько відмовилося від невдалих образів. А разом зі Спритком і Гарнюнею, «канули в лєту» і гроші українських платників податків. Мінус 100 тисяч доларів!
Не залишає «байдужими» українців і внутрішня реклама: більше 8 мільйонів гривень влада витратила на популяризацію Євро в...Україні! Що ж, погодьтеся, вдале капіталовкладення, адже українці — це саме та аудиторія, серед якої «вкрай важливо та потрібно» рекламувати чемпіонат, що пройде в їхній країні...
Хронологія інших «актуальних» витрат:
- Українське національне інформаційне агентство «Укрінформ» надрукує до Євро-2012 журнал за 1,45 мільйони гривень.Закупівлю проведено в одного учасника.
- ДП «Центр комунікацій «Україна-Всесвіт», яке підпорядковується Нацагентству з питань «Євро-2012», уклало угоди на виготовлення та розміщення телепрограм з умовними назвами UkrrainianLife та Euro-2012 в ефірі іноземного телеканалу Euronews на загальну суму 26,00 млн грн.
- Держпідприємство «Центр комунікацій «Україна-Всесвіт» уклало угоду з ТОВ «Фаст Форвард Пост Продакшн» на виготовлення популяризаційної серіїіз п’яти відеороликів під умовною назвою «Ми чекаємо на Євро 2012». Вартість угоди склала 6,15 млн грн.
- Туристичний путівник столицею для іноземців і вболівальників до «Євро-2012», тираж якого становить 2000 примірників, обійшовся у 200 000 тис. грн...
- ДП «Центр комунікацій «Україна-Всесвіт» уклало угоду з ТОВ «СмартСтудіо» на виготовлення та розміщення рекламних роликів в ефірі міжнародних телеканалів. Вартість угоди склала 38,50 млнгрн.
- ДП Центр комунікацій «Україна-Всесвіт» уклав угоду з ТОВ ТД «Дельта-Інвест» на проведення рекламної кампанії в Україні. Вартість угоди – 8,15 млн. гривень.
Тут варто зазначити, що лише один Центр комунікацій «Україна-Всесвіт» цього року уклав угоди на рекламно-інформаційні заходи у розмірі 94,5 млн грн. Окрім того, бюджетне фінансування інформаційної кампанії в рамках підготовки до Чемпіонату Європи з футболу 2012 року в поточному році чиновники збільшили ще на 59,5 млн грн..
Тепер ця сума складає 137,75 млн грн.
Неадекватними виглядають ці суми на фоні того, що навіть звичайні українці, які вміють тримати камеру в руках, можуть прорекламувати свою країну краще і за смішні кошти. Так, цієї осені багатьох шокував юнак, що відзняв відеоролик до Євро-2012… всього за 30 доларів. Після його перегляду виникало справедливе питання: куди поділися захмарні суми, що начебто витрачаються на промокампанію? І де ця реклама? І якщо навіть десь вона транслюється, то наскільки вона покращила імідж України?
Стадіоном єдиним!
От чим справді вже здивувала Україна світ і навіть самих українців, то це тим, що реконструкція НСК «Олімпійський» виявилася найдорожчою у світі: за повідомленнями у ЗМІ, станом на липень поточного року вартість реконструкції НСК «Олімпійський» сягнула 4,59 млрд грн. І нікого не здивувало те, що виглядає він набагато бідніше цієї суми, попри всі суттєві і не дуже обновки.
Для порівняння: вартість стадіону «Донбас Арена», який будували «з нуля», склала усього 1,5 млрд гривень. І фахівці, оцінюючи рівень «Донбас-Арени», дають дуже високі оцінки, навіть у порівнянні з НСК «Олімпійський». Тож, на суму реконструкції київського стадіону можна було би побудувати мінімум 3 нових «Арени»!
Химерні компанії та реальні офшори Кіпру
Реконструкція Львівського аеропорту обійшлася платникам податків у 3 млрд 860 млн грн. Без сумніву, сума вражаюча. Припустимо, що це було ефективне використання коштів. Виникає питання, які консультації потрібні аеропорту і чому їх надає компанія з Кіпру та ще й за 1 млн гривень?
«Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Львів» заплатить 125 тисяч доларів компанії «КларенткоІнвестментс Лімітед» за консультації щодо підбору персоналу…», така інформація нещодавно потрапила в ЗМІ.
Ні що це за фірма, ні на яких правах вона надає такі «дешеві» послуги, журналістам дізнатися не вдалося. Єдине, що знайшли — це дані про особливий «талан» кіпрської (хто-зна, чи так насправді) компанії: свого часу вона отримала державне замовлення на 5 мільйонів доларів. Такі ж послуги замовив аеропорт Бориспіль та аеропорт Донецька на 3,2 і 1,8 млн доларів відповідно.
До прикладу: 2 листопада ДП «Дирекція з будівництва об’єктів до Євро у м. Львові» уклала угоду з двома компаніями ВВ ТОВ «Ватек» і ПП «Капавтостар» на придбання техніки на 88, 86 млн грн для аеропорту. Зрозуміло, що процедура відбулася без проведення тендеру. І також, після цього такі ж закупівлі саме у цих фірмах провели аеропорти Борисполя та Донецька.
Показова розкіш….
Будівництво одного вертолітного майданчика в селі Пекарі Канівського району Черкаської області з пасажирським терміналом пропускною здатністю 50 пасажирів на годину мало коштувати майже 90 млн грн. Сумнозвісний об’єкт біля Тарасової гори, який урочисто відкрили у вересні цього року, фактично, досі не працює. Окрім того, заплановані 90 мільйонів переросли у 100 мільйонів, а на об’єкті ще й досі виконуються роботи з технічного оснащення.
За словами черкаської влади, він збудований для багатої української діаспори. І байдуже, що як і для туристів, так і для пересічних українців, цей майданчик не має жодної користі. Не може не бентежити й той факт, що влада не побоялася осквернити ним святі для багатьох Тарасові місця. Зі свого боку, глава Черкаської облдержадміністрації Сергій Тулуб стверджує, що критика будівництва вертолітного майданчика в Каневі — дешевий популізм, а майданчик «сам Бог велів будувати».
Туалети за ціною престижних авто
Не так давно Донецька міськрада уклала угоду на придбання пересувних євротуалетів на суму 3,99 мільйонів гривень. За ці величезні кошти придбано всього по п’ять (!!!) чоловічих та жіночих кабінок.
Вартість однієї кабінки становить майже 400 тисяч гривень, що дорівнює ціні престижного імпортного автомобіля.
На придбання техніки для комунальних підприємств цією програмою передбачено майже таку ж суму, як і на придбання п’яти пересувних туалетів, – 5 мільйонів гривень.
ЄВРОпроблеми…
Всіх школярів та студентів вже «порадували» неоднозначними новинами: у зв’язку із проведенням в Україні Чемпіонату Європи з футболу навчальний процес у школах та вищих навчальних закладах завершиться раніше, а вступні іспити до вишів розпочнуться пізніше. Все б здавалося нічого, але чомусь в цьому повідомлені не прозвучали жодні наслідки такого, здавалося б, радісного моменту. По-перше, навчатися усім все ж доведеться…по суботах та у вечірні зміни. Як це вплине на здоров’я та самопочуття дітей, сьогодні нікого не хвилює. У нас – Євро!
Також, очевидно, владу мало цікавить і доля маленьких пацієнтів унікальної лікарні на території України – «Охматдиту»: заради готелю до Євро-2012 чиновники знесуть його частину. Три лікувальні корпуси, серед них інфекційний та для тяжкохворих, — ущільнюють.
Після знесення корпусів вивільняться два із семи гектарів землі. І на них планують зведення лише одного корпусу — на 333 ліжка. У Мінохоронздоров'я повідомили, що нова лікарня буде збудована. При цьому не пояснили, чому вивільняється так багато землі лише для одного восьмиповерхового корпусу. Мабуть, до чиїхось лап знову потрапив ласий шмат землі.
Підготовка «кадрів»
Допомога Німеччини, яка виділила Україні 2 млн євро на підготовку персоналу для проведення чемпіонату Європи з футболу в 2012 році, стала лише першою краплиною в океані астрономічних фінансових витрат. Гроші потрібні на підготовку з «нуля» більшості вітчизняних державних структур.
Оскільки коштів у держбюджеті України на волонтерські проекти не передбачено, то обов’язки профінансувати навчання та відбір добровольців переклали на міста, що приймають чемпіонат.
Так, Київ для свого волонтерського проекту виділив 39 мільйонів гривень. УЄФА, в свою чергу, виділяє 8 мільйонів євро на волонтерську програму, ці гроші йдуть на відбір та навчання 5 тисяч волонтерів України та Польщі.
Ми вже спокійно сприймаємо чергові мільйонні суми з ярликом «для Євро» і чомусь зовсім не переймаємося тим, що до очікуваного Чемпіонату довідка столиці вивчила англійською лише слово «No». У безкоштовній телефонній довідці Києва англомовному туристу майже неможливо отримати відповіді на питання. А от у платній довідці є англомовний спеціаліст, але його послуги коштують майже 5 гривень за хвилину.
Не варто чекати допомоги туристам і зі сторони вітчизняної міліції, яку хоч і намагалися навчити елементарним фразам англійською, але в більшості випадків, все ж даремно. На питання, задане англійською мовою до міліціонера, що патрулював одну з центральних вулиць столиці, вдалося почути лише ствердне «Don’t speak English»…
Незважаючи на витрачені кудись кошти для підготовки, «віз й досі там»…
ЄВРОмрії
Поки що звичайними мріями залишаються європейські дороги, адекватний громадський транспорт, сучасні транспортні розв’язки хоча би у містах, які приймають Євро. Очевидно, влада на цьому дещо зекономить, бо активної і результативної роботи заздалегідь у цих напрямках не помітно.
Було повідомлено про закупку на гроші кредиту ЄБРР у 58 млн євро 185 автобусів та 140 тролейбусів великої та надвеликої місткості у Києві, а також про підготовку до запуску швидкісних «Хюндаїв». А як «ходитимуть» ці автобуси «надвеликої місткості» у Києві? Як забезпечить влада їх вільне пересування? Як попередить затори? Хіба що перекриватиме цілі райони Києва і заборонить в’їзд до столиці жителів інших міст…
У Києві основні транспортні розв’язки «ще будуються», грошей постійно не вистачає, Подільсько-Воскресенський мостовий перехід не встигнуть добудувати до Євро, нові станції метро лише «плануються». І таких прикладів маса.
Одним з найпривабливіших аргументів, які наводилися громадянам на користь проведення в Україні Євро-2012 – це європейські дороги. Але з часом влада заявила, що «до проведення футбольного чемпіонату Європи у 2012 році значне покращення стану доріг не передбачається». А пізніше – що «в УЄФА взагалі немає таких жорстких вимог по дорогах... Протяжність України1500 км, і побудувати дороги за півтора-два роки практично неможливо…». А ще пізніше – що нормальні дороги нам варто очікувати не раніше ніж за 10 років…
Проте, парадоксально те, що не можна дорікнути владі, що в Україні дороги не ремонтуються і не будуються. Питання в іншому – будуються у нас дороги-одноденки, які через недотримання технічних вимог ледь тримаються кілька місяців. А тим часом мільйони бюджетних гривень зливаються, точніше, «закатуються» в асфальт, який не відповідає жодним європейським вимогам.
Ще одна мрія – мережа готелів з доступними цінами. До цього наша країна не готова зовсім. Загальновідомо, що на відомих сайтах бронювання на час Євро по Києву вкрай мало пропозицій, а наявні — вкрай дорогі, і за ціною перевищують аналогічні пропозиції в Європі у 4-6 разів, при чому в усіх сегментах — від хостелів до апартаментів. А з рівнем наших гуртожитків та перетворенням їх на тимчасові тризіркові готелі – це взагалі окрема тема.
Для роздумів…
Попередній Чемпіонат Європи з футболу 2008 року обійшовся державам-організаторам — Австрії та Швейцарії — лише у 750 мільйонів євро. Це проти наших, за скромними підрахунками і ще за 200 днів до Євро, — 30 млрд грн. (це близько 3 мільярдів євро!!!).
Очікувалося, що половину заявлених витрат на Євро-2012 мали би перекрити інвестиції. Але з вищенаведеного виходить, що замість очікуваних закордонних інвесторів фінансуванням Євро-2012 опікується, передусім, держава. А точніше, ми з вами – платники податків.
Більшість експертів із сумом констатують, що внесок інвестицій з боку приватних рук у Євро-2012 – не більше 20% (!!!). А з самого початку, коли українці лише отримали право проводити чемпіонат, наводили розрахунки у розмірі міфічних за теперішніх умов 82% коштів від приватного інвестора.
Інвестори не йдуть в Україну із зрозумілих усім причин – через політичну нестабільність, невизначеність із зовнішнім курсом держави, нездоланні наслідки економічної кризи, зростання зовнішніх боргів, умови ведення бізнесу в Україні, через переслідування, згортання свободи слова, про які пишуть іноземні ЗМІ тощо.
Україна – країна парадоксів, адже коли для всіх країн такі чемпіонати – це інвестиційний бум, для нас – інвестиційний провал. І виходить, що влада готує мільярдне Євро-2012 за рахунок пенсіонерів, студентів, бюджетників. А основні державні інвестиції у Євро – це чергові боргові ями, у які нас із вами затягують можновладці.
Юлія Кондрацька, «Рідна країна»