chrome firefox opera safari iexplorer

Українські школярі не люблять історію через нудні підручники

29 грудня 2011 о 17:38
Історія не належить до улюблених предметів українських школярів. Не в останню чергу цей прикрий факт пов’язують з нудними підручниками.

Так завершився моніторинг шкільних підручників з історії на предмет їхньої відповідності принципам толерантності та міжкультурного діалогу в Україні, пише Deutsche Welle.

Дослідження проводила група експертів за підтримки освітньої програми Міжнародного фонду «Відродження».

Результати засвідчили – історія не є пріоритетним предметом для українських школярів. Експерти програми переконані, що велику роль у цьому відіграють підручники, написані сухою академічною мовою, яка не відповідає віковим особливостям учнів.

Крім того, там надмірно деталізовано події, велика кількість цифр, фактів і дат, що відволікає від загального розуміння історичних процесів і не сприяє засвоєнню матеріалу та зацікавленості історією.

Освітяни кажуть, у сучасному написанні підручників в Україні твердо вкорінилися традиційні підходи, сформовані ще за часів радянської школи. Намагання деяких вчителів історії урізноманітнити викладення історичного матеріалу за допомогою відео, аудіо або якихось комп'ютерних програм, не достатньо, аби компенсувати цим відсутність підручника нового покоління.

Його освітяни бачать як інноваційну книжку, яка залучала б школярів до активного, а не пасивного вивчення історії, спонукаючи їх самих до пошукової роботи та власних досліджень.

Ще одна проблема, на яку звертають увагу дослідники, – це те, як в українських підручниках з історії подається інформація про інші етноси і культури, передусім поляків, росіян, євреїв, кримських татар, молдаван, угорців, румунів, німців.

За словами професора, історика, директора освітньої програми Міжнародного фонду «Відродження» Георгія Касьянова, в шкільних підручниках бракує базової інформації про культуру інших етносів та інформації про взаємодію і взаємовпливи української культури та культури інших народів.

На думку історика, не вистачає також роз’яснень щодо дій та мотивів представників інших етносів у випадках, коли їх представлено як агресорів, визискувачів, гнобителів. Історик проти того, що історію в Україні подають як довічну боротьбу «націй».

29 квітня

Інші дати
Народився Леонід Верещагін
(1909, м.Херсон, - 1977) - український і російський фізик, доктор фізико-математичних наук без захисту дисертації, академік. Автор розробки апаратури високого тиску для проведення наукових досліджень і технологічних праць. Під його керівництвом в СРСР вперше отримано синтетичні алмази.
"Академік... Верещагін входив до когорти вражаючих творців...дива в науці й техніці третьої чверті ХХ ст., до якої належали видатні особи - С. П. Корольов, М. В. Келдиш, П. Л. Капиця, А. М. Прохоров... і багато інших, які визначали рівень не тільки вітчизняної, а й світової науки." (Віра Євдокимова)
Розгорнути
Народився Григорій Денисенко
(1919, с. Ходорів Київської обл. - 1999) - учений, професор, доктор технічних наук, член-кореспондент АН УРСР. За його ініціативи вперше в СРСР було побудовано випробувальний полігон "Десна" з комплексного використання відновлювальних джерел енергії.
Розгорнути
1648 – почалася битва під Жовтими Водами
Битва під Жовтими водами (29 квітня— 16 травня 1648) — битва між військами Речі Посполитої і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками. Перша переможна битва в ході Національно-визвольної війни 1648 – 1654 років, що мала величезне політичне і воєнне значення для Богдана Хмельницького та самого ходу війни.
«Бог не без милості, козак не без щастя» (Українське прислів'я)
Розгорнути