chrome firefox opera safari iexplorer

У Нікополі відкрили пам’ятник прототипу Остапа Бендера

05 січня 2012 о 12:33

З Нікополем Осипа Шора пов’язує тільки те, що він тут народився. Бо після смерті батька, коли був ще зовсім маленьким, мати з ним та його братом переїхала до Одеси. Саме в Південній Пальмірі Осип Шор і досяг своїх найбільших життєвих висот — став інспектором карного розшуку, працював у ЧК, боровся з бандою Япончика.

А ще він був чудовим майстром захоплюючих розповідей про свої авантюрні пригоди. Ці оповідки дуже подобалися його другу — письменнику Валентину Катаєву, від якого про походеньки Осипа Шора дізналися Ілля Ільф і Євген Петров.

Так з’явився нетлінний образ Остапа Бендера.

Ідея увічнити пам’ять Шора належить керівникові великого нікопольського підприємства. А втілив її в життя місцевий скульптор Віктор Сараєв. Матеріалом для пам’ятника став мармуроподібний вапняк з Інкерманського кар’єру, що під Севастополем. Саме з такого, зокрема, збудовано Воронцовський палац у Криму.

Пам’ятні місця, пов’я­зані з Шором, у Нікополі до сьогодні збереглися. Навіть будинок, де він народився (нині у ньому розмiщено якийсь склад). Проте все це — у так званій старій частині міста, з якою, власне, біографія Шора і пов’язана. Однак пам’ятник поставили у новій частині, біля ресторану, який належить бізнесмену–замовнику. Біля підніжжя скульптури, висота якої — 1 метр 70 сантиметрів, виведено золотими літерами: «Нікопольчанину Осипу Шору. Він же — син турецькопідданого Остап–Сулейман Ібрагім Берта Марія Бендер–бей, він же — прототип великого комбінатора Остапа Бендера (І. Ільф і Є. Петров)».

Тим часом iз ново­з’яв­леним пам’ят­ником у Нікополі вже й легенду пов’язали — якщо посидіти на завбачливо поставленому скульптором стільці з Шором, швидко вирішаться всі фінансові проблеми, а то й, чого доброго, можна розбагатіти.

6 червня

Інші дати
Вознесіння Господнє (у християн східного обряду)
Свято Вознесіння Господнього належить до числа дванадцяти найбільших свят у церковному році і безпосередньо пов'язане із святом Воскресіння Ісуса Христа. Відзначається воно на сороковий день після Великодня.
Розгорнути
Євген Вульф
1885 – український та російський учений-ботанік, біогеограф, флорист. Автор гербарію кримської флори, організатор Ботанічного музею, склав першу ботаніко-географічну карту цього регіону
Розгорнути
Народився Михайло Микиша
(1885, м.Миргород, Полтавська область - 1971) – український оперний та камерний співак, педагог.
 
Розгорнути
Народився Осип Дерибас (Дон Хосе де Рибас)
(1749, м. Неаполь, Італія  - 1800) – російський адмірал іспанського походження, засновник одеського порту та м. Одеси.
 
Розгорнути
Народився Ігор Сікорський
(1889, м. Київ — 1972) – український інженер, авіаконструктор, один з піонерів авіа будівництва, «батько» світового вертольотобудування. Створив літаки «Гранд», «Русский витязь», «Илья Муромец», які поклали початок багатомоторній авіації. На літаках Сікорського були вперше здійснені рейси через Атлантичний та Тихий океани.
«Сікорський – людина, яка втілила мрію Леонардо да Вінчі» (Михайло Згуровський)
Розгорнути
1768 – Максим Залізняк та Іван Ґонта підняли повстання гайдамаків проти поляків (початок Коліївщини)
Колії́вщина — селянсько-козацьке повстання на Правобережній Україні у 1768 році проти кріпосницького, релігійного та національного гніту шляхетської Польщі. Очолив це повстання виходець із запорозької бідноти Максим Залізняк, а його найближчим сподвижником став Іван Гонта. Коліївщина стала найвищим етапом гайдамацького руху.
Сини мої, гайдамаки! Свiт широкий, воля, - Iдiть, сини, погуляйте, Пошукайте долi. Сини мої невеликi, Нерозумнi дiти, Хто вас щиро без матерi Привiтає в свiтi? Сини мої! орли мої! Летiть в Україну, - Хоч i лихо зустрiнеться, Так не на чужинi. (Тарас Шевченко)
Розгорнути

Новини Дивитися всі