chrome firefox opera safari iexplorer

В Україні почали відроджувати культурологічну пресу

11 січня 2012 о 12:26

Сьогодні більш звичним є зникнення друкованих видань, аніж їх повернення в інформаційний простір. І все ж, щасливі випадки є, і це, звісно, не казкове везіння, а результат копіткої праці ентузіастів.

До таких подій належить відродження після кризової паузи газет і журналів Державного підприємства «Газетно-журнальне видавництво Міністерства культури України». Передноворічна презентація цих видань у новому форматі відбулася в Укрінформі.

На ній ішлося про відродження газет «Культура і життя», «Кримська світлиця», журналів «Українська культура», «Театрально-концертний Київ», «Український театр», «Музика», «Пам’ятки України: історія та культура».

Присутні на прес-конференції з цікавістю роздивлялися й брали до рук оновлені видання, видрукувані в кольорі на добротному папері. Здавалося, в повітрі витала та невимовна жага за справжньою культурологічною пресою, ніша якої довго була вільною. Різні шари суспільства вже перегодували суцільною жовтизною, за якою стоїть духовна порожнеча.

-Ми вже зустрічалися з журналістами на початку жовтня, — нагадала директор Газетно-журнального видавництва Міністерства культури, заслужений журналіст України Олеся Білаш, — говорили про те, що наші видання йдуть у світ. І я пообіцяла, що наприкінці року ми знову зустрінемось, щоб ви побачили: наше видавництво не просто існує, а живе продуктивно. Комусь наші видання більш до вподоби, комусь – менш, але заперечити їх наявність і конкурентоспроможність на ринку періодики вже не можна. П’ять журналів та дві газети – це досить солідний творчий доробок і виробнича потуга, яка свідчить, що у культурологічному просторі України є фахові журнали й газети, де знайдете інформацію, не прикрашену мішурою, а яка справді відкриває коштовне надбання української культури. У всіх задумах, доопрацюваннях нас підтримує Міністерство культури України, сподіваючись, що ми не осоромимо його бачення подібних видань.

Пані Олеся повідомила, що з нинішнього року всі оновлені газети й журнали можна буде як передплатити, так і придбати у кіосках (нараз деякі проблеми залишаються з розповсюдженням журналу «Пам’ятки України», та керівники видавництва й редакції докладають усіх зусиль для їх вирішення).

Оптимістично прозвучала з вуст Олесі Білаш і звістка про надання Газетно-журнальному видавництву Міністерства культури статусу національного. Віриться, що це унеможливить будь-які спроби позбавити його фінансування або відібрати приміщення, які вже мали місце, і процес відродження стане незворотним.

Далі на презентації виступили очільники видань, що побачили світ у новому форматі. Першою свій журнал «Театрально-концертний Київ» представила його головний редактор Наталія Потушняк. Пані Наталія нагадала, що журнал виходить друком з 1936 року. Коли видання переживало кризу, його постійні читачі скаржилися, що митцям без «Театрально-концертного Києва» так само складно, як, скажімо, юристам без Кодексу законів про працю.

Нині журнал виходитиме, як і раніше, раз на місяць. На його сторінках буде відображено всі прем’єри столичних театрів. Зміст «Театрально-концертного Києва» складатиметься з чотирьох розділів: традиційних — «Репертуар», «Статті про митців», «Театральні програмки», і нового — «Виставки». Це видання й надалі залишатиметься орієнтиром у мистецькому просторі.

«Журнал «Український театр» має майже 100-річну історію, — розповіла його головний редактор Алла Підлужна.- Колись надрукуватися на сторінках «Українського театру» було великим щастям. І нині це єдине спеціалізоване театральне видання на державному рівні. Хочеться робити його якомога кращим. Наша концепція полягає в тому, аби крізь призму якоїсь теми поглянути на певний процес, який відбувається у вітчизняному театрі».

Відроджений журнал «Музика» теж невдовзі святкуватиме ювілей — у наступному році йому мине 90. Про це нагадала головний редактор видання Ольга Голинська. «Наш журнал займається різними музичними жанрами, але робить акцент на академічній музиці», — наголосила пані Ольга. Вона повідомила про деякі редакційні плани, зокрема оголошення конкурсу на музичний твір для дітей, друкування нотного додатку.

Газета «Культура і життя», за словами її головного редактора Людмили Гнатюк, намагатиметься оперативно викладати на своїх сторінках найцікавіші події різних сфер культури. Постійними рубриками газети є «Музика», «Театр», «Образотворче мистецтво», «Події», «Рідна мова», «Колонка міністра».

Редакторка журналу «Українська культура» Марія Хрущак зазначила, що метою видання є показати людей, які оригінально мислять і визначають сучасні напрями культури й мистецтва.

А заступник головного редактора журналу «Пам’ятки України: історія та культура» Ігор Гірич пообіцяв читачам видавати номери як тематичні (зокрема, присвячені таким постатям, як композитор Микола Леонтович, меценат Євген Чикаленко), так і нетематичні.

Ми дізналися, що плануються англомовні варіанти журналів «Українська культура», «Пам’ятки України» та одного з розділів «Театрально-концертного Києва». Почули і про те, що проект відродження друкованих видань Міністерства культури потрапив у десятку подій минулого року за рейтингом журналу «Публічні люди».

Тетяна КРОП

«Рідна країна»

23 листопада

Інші дати
23 листопада відзначають:
  • День без покупок.
  • Чорна п’ятниця.
Розгорнути
Олександр Івченко
1903 – авіаконструктор, керівник розробки поршневих, пізніше турбореактивних двигунів для багатьох типів літаків, в т. ч. і літаків Як-40 і Ан-24. 1959 р. створив і очолив самостійне дослідне підприємство – Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес», з 1963 – його генеральний конструктор.
Розгорнути
Народився Микола Бунге
(1823, м.Київ – 1902) – вчений-економіст, державний діяч. Голова Кабінету Міністрів Російської імперії з 1887 до 1895 рр. За його керування бюджет вперше дістає статус документу обов'язкового до виконання всіма відомствами. У 1887 році добився скасування подушної податі з селян, за його ініціативою введено правила, що регламентували умови праці фабричних працівників. Підтримка М.Бунге розвитку індустрії України, іноземні інвестиції подвоїли видобуток вугілля в Донбасі та активно розвивали залізорудну промисловість Криворіжжя.
Розгорнути
Народився Микола Носов
(1908, м.Київ – 1976) – радянський письменник, автор знаменитої трилогії «Незнайко».
Розгорнути