Напередодні Нового року за старим стилем – 13 січня — в Україні відзначали Щедрий вечір.
Цим самим завершувався період «Святих вечорів», який тривав з 6 до 12 січня, коли не годилося виконувати господарську роботу (окрім догляду за худобою). Протягом цього тижня люди влаштовували святкові застілля, ходили один до одного в гості й обов'язково співали колядки.
13 січня українці починали готуватися до нового циклу різдвяно-новорічних свят.
Господар ретельно прибирав все обійстя, вичищав і добре годував домашню живність, а господиня готувала все необхідне для Щедрої вечері: святкові страви і чистий одяг для родини. Люди вважали, що цього вечора з неба сходить Щедрий бог, оглядає все господарство і входить до хати.
Зранку цього дня починають готувати другу обрядову кутю – щедру. На відміну від багатої, її можна заправляти скоромниною.
Щедру вечерю 13 січня готували переважно із скоромних страв: печеню, смажене м'ясо, ковбаси, млинці з салом, пироги, вареники з сиром. У деяких регіонах на стіл ставили книші й калачі та запалювали одну або три свічки.
Дівчата, як і на Андрія (13 грудня), збиралися в гурти й проводили різноманітні ворожіння. Наприклад, рахували поліна, принесені в хату. Якщо парна кількість, то бути весіллю. Потім, зажмуривши, очі, брали навмання одне з них: якщо в корі, пряме та гладеньке — буде чоловік багатий, гарний і добрий, а без кори — бідний.
Або витягували зі стріхи соломину: якщо з колоском та ще й із зернами — подружнє життя буде щасливим. Перед ворітьми насипали по три купки зерна, а вранці спостерігали: якщо не чіпане, то сімейне життя буде щасливим, і навпаки.
Клали під подушку гребінця і, лягаючи спати, нашіптували: «Суджений-ряжений, розчеши мені волосся!» Хто присниться, з тим випаде пошлюбуватися.
Крім ворожінь, люди намагалися і завбачувати погоду.
- Падає м'який сніг — на врожай, а коли тепло, то літо буде дощовим.
- Сильний мороз і падає малий сніжок — на врожай хліба, здоров'я людей і тварин; коли ж тепло і без снігу — на неврожай і хвороби.
- Який перший день у Новому році, то й рік буде такий.
- Багато пухнастого інею на деревах — до врожаю зернових і доброго медозбору.
- Ожеледь на деревах — уродить садовина.
- Кілька цибулин посипали сіллю. Якщо вранці сіль набухла вологою, то невдовзі піде дощ, а геть мокра — буде злива.
- Якщо на Меланії відлига, то слід чекати теплого літа. «Яка Меланка, — казали з цього приводу,-- такі Петро з Павлом».
До речі, про кутю
Як відомо, кутя – головна обрядова страва під час Різдвяних свят. Українці традиційно готують кутю на Святвечір (6 січня), на Щедрий вечір (13 січня) та на Йорданський Святвечір (18 січня).
Кутю, що готується напередодні Різдва Христового, у Святвечір, називають «багатою». На Щедрий вечір, напередодні Василя, споживають «щедру» кутю. А на Йорданський Святвечір готують «голодну» кутю.
Кутю готують з пшеничного зерна, рідше — з ячмінної крупи, заправляють узваром. Кутя має бути густа, щоб ложка стояла, й солодкою, щоб солодким був увесь рік. Обов’язково додавали мед, тертий мак, підсушені та подрібнені волоські горішки, родзинки.
Кулінарні сайти радять: аби кутя вдалась смачною, не бійтесь експериментували – окрім класичних інгредієнтів, додавайте до куті варення, згущене молоко, корицю, консервовані і свіжі фрукти, ягоди. А ті, хто не любить пшеничної каші, можуть спробувати приготувати кутю з ячменю чи рису. Смачної куті!
«Рідна країна»
За матеріалами «Моє місто», «Про Україну» та ВолиньPost
