chrome firefox opera safari iexplorer

У Софії Київської з'явився новий керівник

01 лютого 2012 о 12:38

Міністр культури Михайло Кулиняк вважає основним кандидатом на посаду гендиректора Національного заповідника «Софія КиївськаОлену Сердюк, яка є директором Науково-дослідного інституту пам'яткоохоронної діяльності.

Про це пише Кyiv.comments.ua з посиланням на “Українські новини».

«Чому Сердюк, а не інші? Бо Сердюк вже багато років займається цією діяльністю, вона директор інституту пам'яткоохоронної діяльності», — зазначив міністр.

Він пояснив, що прийняв рішення про звільнення Нелі Куковальської з посади гендиректора «Софії Київської» на підставі висновків міжвідомчої комісії, яка проводила перевірку заповідника.

За словами Кулиняка, дана комісія виявила цілу низку порушень.

«Це здійснення без відповідних дозволів будівництва на території, що охороняється, відкриття саркофага Ярослава Мудрого без дозволу і узгодження ... а також відомі вам речі з перенесення мозаїки на нові основи для зменшення ваги», — розповів він.

Кулиняк додав, що сама Куковальська не з'явилася на засідання комісії, яка представляла результати своєї роботи, посилаючись на погіршення стану здоров'я.

На даний момент Куковальська знаходиться на лікарняному, тому, за словами Кулиняка, підписаний наказ про її звільнення до цих пір не набув чинності.

Міністр висловив надію на зустріч з Куковальською після лікарняного для обговорення тих зауважень, які були викладені в результатах перевірки.

Чиновник не виключив можливості скасування рішення, у разі якщо після такої розмови всі спірні моменти вдасться владнати.

Як відомо, 26 січня Мінкультури звільнило гендиректора заповідника «Софія Київська» Неллі Куковальську.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути