chrome firefox opera safari iexplorer

У Кіровограді працює не перинатальний центр, а жіноча консультація?

23 лютого 2012 о 09:32

Після піднятої порталом «Рідна країна» (17 лютого 2012 р.) теми про те, що урочисто відкритий Президентом унікальний перинатальний центр у м. Кіровоград де-факто не працює, піднялася хвиля заяв та показових прес-конференцій обласної влади, спрямованих на спростування даної інформації.

Через 4 дні, 21 січня, керівництво Кіровоградської ОДА разом з керівництвом перинатального центру провело для журналістів «показову прес-конференцію», де продемонстрували роботу кисневих апаратів, перевірили температурний режим у палатах тощо.

А 22 січня з перевіркою до Кіровограду завітала навіть віце-прем'єр-міністр – Міністр охорони здоров'я України Раїса Богатирьова за дорученням Президента. Вона недоліків у роботі Кіровоградського обласного перинатального центру не знайшла і зазначила, що він повністю готовий приймати перших пацієнтів вже на початку березня.

Проте для нас, рядових журналістів, ряд запитань так і залишилися без відповіді. Спробуймо знайти на них пояснення.

Запитання №1: про відкриття

Що таке урочисте відкриття, перерізання стрічки і т.п. заходи? Це має означати фактичний запуск певного об’єкта «у життя», початок його функціонування. Приклад з побутового рівня: уявіть, що відкривається магазин: повісили вивіску, запросили людей, журналістів, перерізали стрічку, запустили всередину і показали, як там гарно. А на наступний день ви йдете туди, щоб купити продукти, а вас направляють в інший магазин, бо цей ще «добудовується»… Ви не задасте собі логічне запитання, а що ж ви тоді відкривали учора і навіщо?

Запитання №2: що відкрили

За офіційними повідомленнями, відкрили обласний перинатальний центр. Дивимося, що таке «перинатальний»: це те, що стосується періоду за кілька тижнів до народження дитини, включаючи момент її народження, а також кілька тижнів після народження (останні тижні вагітності, пологи та перші 7 днів життя дитини).

Отже, логічно, що головна задача перинатального центру – займатися медичним супроводом вагітних жінок на останніх тижнях вагітності, приймати пологи та спостерігати за дитиною у перші дні її народження. І звичайно, у разі необхідності, надавати кваліфіковану медичну допомогу.

Водночас, як повідомила 21 лютого завідуюча обласним перинатальним центром Тетяна Мітєва на прес-конференції, «під час роботи центру після його відкриття уже звернулося 130 осіб, 25 з яких госпіталізовано у гінекологічне відділення центру; 18, з огляду на значний термін вагітності, госпіталізовано до пологових відділень міських лікарень, інші вагітні жінки отримали консультації та рекомендації і систематично з'являються на огляди до перинатального центру».

Таким чином, розуміємо, що найголовніше завдання – приймати пологи – центр на даний момент не виконує. Породіль і надалі госпіталізують в інші міські пологові будинки. Тобто, по суті, на даний момент Кіровоградський центр виконує функції суто жіночої консультації.

Запитання №3: що заважає?

Під час останніх прес-конференцій, влада доводить до відома, що після офіційного відкриття щонайменше місяць триватимуть заплановані пуско-налагоджувальні роботи та санітарно-гігієнічні заходи. Дуже хочеться знову задати запитання №1… Але подумаймо про інше.

Про проблеми з кисневими установками. Вони працюють з перебоями, за версією влади – «через сильні морози, що тримаються майже місяць, а тому виникли форс-мажорні обставини щодо налагоджувальних робіт з установки кисневих генераторів». Тобто, кисневі генератори станом на лютий ще не були встановлені (і це вже після офіційного відкриття)? Чи вони встановлені, але не працюють?

І дозвольте запитати, до чого тут морози? Адже інші міські пологові будинки, лікарні, які теж мають кисневі генератори, працювали під час цих морозів, рятували життя людей! Причому, без сумнівів, там апаратура не такої високої якості і не така сучасна, як у новому центрі…

Те, що на «показовій прес-конференції» журналістам показали, що кисневі апарати працюють – ще не доводить того. Мені, як звичайному журналістові, цілком достатньо було, щоб такий апарат увімкнули, на ньому загорілися лампочки і почало щось шипіти… А що то шипить – кисень чи ні – то вже я не з’ясував би. Краще підтвердження працюючій техніці – реальна допомога при операціях. Але у центрі вони ще не проводяться – журналісти інспектували порожні палати (дивіться фото), новісінькі ліжка та незайману складну сучасну техніку. Причому, ходили там, де показували…

Запитання №4: хто лікуватиме?

Окремої уваги, на нашу думку, заслуговує це питання. Виходить, що лікарі, які повідомили «Рідній країні» інформацію про відсутність у Кіровоградському перинатальному центрі дитячих анестезіологів та хірургів і які не бажають називати своїх прізвищ з усім відомих причин, по суті, виявилися праві.

За інформацією завідуючої КОПЦ Тетяни Мітєвої, «центр має 175,5 штатних одиниць, усі заяви про те, що в обласному перинатальному центрі немає анестезіолога та дитячого хірурга є неправдивими і безпідставними від початку, оскільки відповідні посади офіційно не внесені до штатного розкладу центру. Але це не означає, що кваліфікована допомога спеціалістами саме цих напрямків у центрі не надаватиметься. У центрі передбачено посади лікаря-неонатолога. Що стосується дитячого хірурга, то спеціаліст цієї категорії, в разі необхідності, запрошуватиметься для проведення консультацій та для надання невідкладної медичної допомоги із дитячої обласної лікарні».

Оскільки ми не є фахівцями у даному питанні, то попросили допомогти нам розібратися у цьому столичних медиків. Ось на що звернули уваги лікарі – у перинатальному центрі такого рівня має бути відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги немовлятам, тобто реанімація. У відділеннях реанімації, згідно з положеннями МОЗ, для надання не першої, а висококваліфікованої, спеціальної допомоги дітям повинні працювати дитячі анестезіологи, а не неонатологи, які не володіють необхідним рівнем знань і практичними навиками.

Припустимо, дитячих хірургів «будуть запрошувати» у центр на операції, але як їх проводити, якщо немає дитячих анестезіологів, як «піднімати» дітей після реанімації, якщо немає анестезіологів? Навіть на вже згадуваних апаратах штучного дихання, обирають необхідні режими штучної вентиляції легенів теж анестезіологи, а не неонатологи. Сподіваємося, різницю між звичайним анестезіологом і дитячим розуміють усі…

Щоб було зрозуміло, хто такі неонатологи, пояснюємо: лікар-педіатр-неонатолог – це спеціаліст із вищою медичною освітою, який пройшов первинну спеціалізацію і має сертифікат за спеціальністю неонатологія. Неонатолог повинен володіти сучасними методами догляду за новонародженим, обстеження, діагностики і лікування захворювань періоду новонародженості; вести первинну медичну документацію; проводити щоденні огляди новонароджених (обхід) разом з медичною сестрою та брати участь в обходах завідуючого відділенням, працівників кафедри; своєчасно інформувати завідуючого відділенням про новонароджених у важкому стані та тих, які потребують повторного огляду; надавати інформацію матерям і родичам (близьким) про стан здоров'я новонароджених;  проводити санітарно-просвітницьку роботу з питань догляду і раціонального вигодовування новонародженої дитини; переваг грудного вигодовування; профілактичної вакцинації; профілактики соматичних та інфекційних захворювань у новонароджених тощо.

Звичайно, можна припустити, що у реанімаційних відділеннях для новонароджених у лікарнях по всій країні працюють дитячі анестезіологи, а у Кіровограді – особливому місті – працюватимуть неонатологи…

А ще можна припустити, що якщо, як твердить завідуюча перинатальним центром, хірургів та анестезіологів не передбачено штатним розписом, то операції немовлятам у цій установі проводити не планувалося. Окрім того, уявіть, як дитячий хірург «в разі необхідності запрошуватиметься для проведення консультацій та для надання невідкладної медичної допомоги із дитячої обласної лікарні»? Це ж певні відстані, а якщо ця допомога буде терміновою?..

Назвавши всі ці проблеми та розмірковуючи над ними, можемо заперечити тезу влади проте, що кіровоградські лікарі повідомили «Рідній країні» неправду. Фактично, їхні слова підтвердилися:

  • температура у палатах дійсно занизька (влада пояснила тим, що «поки у центрі тривають планові роботи і не лежать породіллі з дітьми, сюди дійсно, з метою економії ресурсів, не подавалося тепло на повну потужність. Але перед заселенням центру тепло включається на повну потужність – і ми так і планували цю позицію", -перший заступник голови ОДА  А. Ніколаєнко);
  • немає дитячого анестезіолога та хірурга (виявилося, ці посади не передбачені штатним розписом, — завідуюча центром Т. Мітєва);
  • після відкриття центру тут не народилося жодної дитинки і не проводилися дитячі операції.

А щодо недоліків ремонту та кисневих апаратів, то погодьтеся, за 4-5 днів до публічних демонстрацій ці недоліки можна було виправити…

Сподіваємося, влада додержить свої публічні зобов’язання і вже за тиждень1 березня – Кіровоградський обласний перинатальний центр, як і задумувалося спочатку, почне нарешті повноцінно працювати і виконувати свої головні функції – допомагати з’являтися на світ дітям та надавати висококваліфіковану медичну допомогу на унікальному сучасному обладнанні.

Розмірковували Руслана Левицька та В’ячеслав Сокур

«Рідна країна»

Розділи: Суспільство

25 листопада

Інші дати
Народився Микола Пирогов
(1810, м. Москва, Росія – 1881) – видатний хірург та анатом, педагог. Засновник воєнно-польової хірургії. В розквіті творчих сил усамітнився в своєму невеликому матку «Вишня» неподалік Вінниці, де організував безкоштовну лікарню.
Розгорнути
Народився Іван Нечуй-Левицький
(1838, с.Стеблів, Черкаська область - 1918) — український прозаїк, перекладач. Автор творів «Микола Джеря», «Кайдашева сім»я»...
«Українська жизнь - то непочатий рудник, що лежить десь під землею, хоч за його вже брались і такі високі таланти, як Шевченко; то безконечний матеріал, що тільки ще жде робітників, цілих шкіл робітників на літературному полі». (Іван Нечуй-Левицький)
Розгорнути
Народився Клим Поліщук
(1891, с. Краснопіль, Житомирська область – 1937) – український письменник, публіцист, автор історичних романів «Гуляйпільський батько», «Отаман Зелений».
Розгорнути