9-го березня 2012 року о 16 годині в столичному Музеї Гетьманства відбудеться відкриття виставки робіт молодого французького літератора і художника Себастяна Боке.
Він демонструватиме цикл графічних робіт, створених в зоні відчуження Чорнобильської АЕС та презентує збірку поезій «Опромінення майбутнім».
Презентація виставки графічних робіт «Безликі»
Чорнобиль. Привідкриті двері в постапокаліптичний світ техногенних катастроф. А що нам лишилося від тих хто першим зустрів, став лицем до лиця до апокаліпсису, що ставав дійсністю?
Мистецький демарш Себастяна Боке сильний відзеркаленням нашого безуму, нашої байдужості. Що ми знаємо про цих героїв?
Усміхнений Гагарін, Ніл Армстронг, перший крок людини на місяці. Фото знайомі кожному. Ікони, покликані унаочнити звершення світових потуг, що їх ізродили. А от ліквідатори аварії на ЧАЕС?.. Що може знайти про них пересічний європеєць, для якого і Україна, як така, на карті не дуже вимальовується. А як їх візуалізувати, уявити собі тих, хто став межи тобою і «мирним», збожеволілим атомом?..
Кілька надибаних в інтернеті групових фотокарток поганої якости, розпорошені світовим павутинням радянські світлини «на документи», незрозумілі слов'янські імена, дивні призвіща за якими французькою, та й англійською особистих історій не вчитаєш...
„Безликі”... Здавалось проста назва, здавалось просте питання: «Як пересічному французу унаочнити, хто були вони, ті, що стали межи нашим, таким недосконалим та ще подосі бездумним світом і Атомною Трагедією?»... А ховає воно інші питання, інші відповіді... Дивиться на нас цими огарками, уламками, окуцками нашої Пам'яті, і питає, зрештою, в якому світі ми живемо?
Адже, зрештою, це світова проблема. Проблема техногенних катастроф, проблема хижої наживи, що застує Людину. Проблема тоталітарних, екстремістських ідеологій, проблема бездумного споживацтва... Усього того, що дефілює на жовтих, на глянцевих, на газетних та web сторінках. Проблема Пам'яті.
Митець унаочнює анонімність подвигу ліквідаторів і повертає індивідуальність безликим, виконуючи кожну роботу в іншому графічному стилі.
Презентація поетичної збірки «Опромінення майбутнім»
Публікація збірки двомовної збірки «Опромінення майбутнім/ Avenir radiant» перший етап широкомаштабного літературно-видавничого проекту мистецької асоціації «Galactic'art» (місто Рен, Франція), київського видавництва «Неопалима купина» та Національної спілки письменників України.
Наступного року має побачити світ антологія сучасних українських поетів французькою мовою, а в подальшому заплановано організувати перехресні мистецькі резиденції сучасних українських авторів у Франції, та французьких в Україні.
«Опромінення майбутнім» — приклад того як чорнобильська тема порушена з великою делікатністю та обачністю, набуває всезагального, гуманістичного звучання.
У одному зі своїх інтерв'ю Себастян зазначає:
«Чому Чорнобиль? Ні, для мене то не екзотизм чи пошуки якоїсь мізерії, такий знаєте чужий погляд на загнаного в резервацію Іншого, новочасне сафарі. Бо й таке ставлення мені, що цікавиться цією темою, траплялося. Навпаки, Чорнобиль для мене — то, передовсім, зустріч із собою, із нашим світом. Бо своєю тишею Зона висловлює усе од кризи капіталізму до питання, що таке Європа XXI століття, від екологічної відповідальності сучасного людства до його культурної безпам'ятності. Чорнобиль це не чуже, не іноземне, це своє — влучна метафора усіх сучасних політичних і цивілізаційних криз Європи.
Бо що писали французькі газети після Чорнобиля? Що то захланні „совєти“ своєю бездумністю приключилися до катастрофи, що на Заході ставлення до мирного атому зовсім інше. А нині маємо Фукішиму, обачних японців, техніку безпеки, що за останні чверть століття, начебто, навпаки, досягла небачених висот, а в результаті?..
Зараз багато говорять про кризу Європи економічної, і, знову, французька преса тицяла пальцем у нерозумних греків, португальців, а потім ці ринкові божки, аґенції нотацій, понизили у свою чергу оцінку Франції, що по суті своїй нічим не ліпша своїх південних сусідів. Ми все більше і більше усвідомлюємо у який страшний, безвідповідальний кредит живемо. І от, по-моєму, Чорнобиль, це більше ніж просто техногенна катастрофа, це усе це, уособленя усієї тієї безвідповідальності, усіх провальних викликів сьогодення. Тому для мене це не окраїна, не „дикий Схід“ європейських теренів, а, навпаки, епіцентр, живе унаочнення усіх наших європейських, французьких, вселюдських проблем».
Але Зона відчуження для Себастяна — то не політична трибуна, а місце діалогу митця із сучасним світом. У тиші цієї збірки ви не знайдете «громадянської лірики» чи політичних інвектив. Це медитативні суґестійні тексти у яких Чорнобильська географія є лише одним із ликів нинішнього життя, життя, що ми себе у ньому віднаходимо, чи, принаймні, намагаємось:
«Завше: певний простір
перед витвором мистецтва.
Завше: зона відчуження починається
перед зоною відчуження».
То екзистенційна, споглядальна мандрівка Словом, безумом нашого життя та живильною силою поліської природи.
Про виставку «Безликі»
«Безликі», художня спроба відновити втрачене, зберегти людяність, залатати провал в Історії.
Перед мороком небуття Людина не полишає спроб реконструкції свого минулого на руїнах світу опісля, аби зрозуміти і додумати теперішнє.
Себастян Боке перебуваючи у Володарці, селі під Чорнобильською зоною відчуження, зіткнувся з цим світом-опісля.
Із цього поступового занурення треба було повертатися із багатьма засторогами.
Побачивши те, що не надається до відображення, він взявся оприявити неоприявлюване, передати його малюнком, відбити у слові.
Як це – малювати тих чоловіків і жінок, від яких лишився лиш спомин і біль в серцях рідних?
Як накласти обличчя, чи навіть тисячу облич, на всезагальний біль?
Йдеться про серію ликів-символів втрати, про перевтілення навпаки, від забуття. Митцеві вдалося вихопити цю мить втрати.
Кожен відвідувач виставки Себастяна Боке зможе переконатись в цьому увіч, відживити свій погляд на світ, поглянувши на нього очима художника.
«Безликі» будуть репрезентовані в Музеї Гетьманства на Подолі.
Сам по собі — втілена культурна спадщина, — музей поклав собі за мету зберігати й об’єднувати розпорошені в часі й просторі документи та свідчення.
Багатство його фондів та експозицій — у справдешньому місці Пам’яті, досліджень, обміну та зустрічей — надають виставці додаткову глибину.
Виставка «Безликі» вписується у природню для Музею Гетьманства рефлексію над історією та українською ідентичністю.
Біографія митця
Себастян Боке. Народився 1981 року в місті Брест, в Бретані, на західнім заході Франції. Незабаром родина переїхала в Альпи, місто Ансі. Зростав у горах. Скінчив літературний ліцей, поступив до Вищої мистецької школи міста Рену. Пробував себе в живописі, фотографії, відеоінсталяціях. Потому здійснив «ініціаційну» подорож до Перу, де прожив три місяці серед народних цілителів — «куранґарос» племені шіпіво. Там зрозумів, що його покликання — то малюнок і слово.
У 2009 перебував в Україні за програмою мистецької резиденції французьких митців «Tchérnobserve» в селі Володарка Поліського району, на межі із зоною відчудження, що надихнуло його на серію поетичних та графічних робіт які можна побачити з 9 березня по 4 квітня 2012 року в музеї Гетьманства в Києві на Подолі.
Регулярний дописувач літературно-мистецьких видань «Arpentages», «La Boîte de Pandore», «FPDV». Готується до друку роман «Живиця». У вересні 2012 у видавництві «SIXTO» вийде його книга мальованих історій про місто корсарської слави Сан-Мало.
Основні персональні виставки:
— «Carbonisé» в галереї «Auzéral» в Парижі (2011);
— «L’Œuvre au Noir» в центрі сучасного мистецтва «Kilomètre» в місті Ля Борн (La Borne) (2010);
— «Orbes» в центрі сучасного мистецтва «Elaboratoire» в Рені (Rennes) (2009).
Основні колективні мистецькі проекти в яких брав участь:
— «Répliques» в домі мистецтв «Ateliers de Bitche» в Нанті (2011);
— «Festival de Saumede» (фестиваль Сомед) в місті Сомед (Saumede) в Галіції, Іспанія (2011);
— «Hyperpression» в Рені (2009).
Живе і працює в місті Рен, Бретань, Франція.
Виставка триватиме до 4 квітня.
