chrome firefox opera safari iexplorer

Офіційні фан-зони розмістять у центрі міст-господарів Євро

06 грудня 2010 о 14:42

Згідно з вимогами УЄФА, у кожному приймаючому місті до Євро-2012 буде організовано по одній офіційній фан-зоні. Такі умови передбачені у маркетингових рекомендаціях щодо проведення турніру, які днями були підписані у Києві між приймаючими містами Євро-2012 та УЄФА.

Організація фан-зон — спільний проект між УЄФА та приймаючими містами, який має на меті підтримку участі у футбольному святі якомога більшої кількості вболівальників, мешканців міст та їх гостей.

У вимогах УЄФА йдеться про те, що зони мають бути безпечними, відкритими у всі дні турніру, обладнані екранами для перегляду матчів, а також санітарно-технічними засобами.

У Києві, Донецьку, Харкові та Львові фан-зони розміщені у центрі міст. Крім офіційних фан-зон Євро-2012, де транслюватимуть усі матчі на великих екранах, УЄФА також не заперечує проти створення додаткових неофіційних фан-зон у містах-господарях.

У Харкові фан-зону до Євро-2012 розмістять на найбільшій площі Європи — площі Свободи. Вона займатиме 28 тисяч квадратних метрів і зможе прийняти від 50 до 75 тисяч вболівальників.

Як повідомляє Харківська облдержадміністрація, фан-зону відкриють 8 червня 2012 року й функціонуватиме вона, як і інші, упродовж усіх 24 днів турніру.

У Львові офіційну фан-зону облаштують на найбільшій площі міста на проспекті Свободи. Вона вміщатиме до 45 тисяч вболівальників. Наразі міська влада працює над концепцією цієї зони, визначає потребу в електроенергії, водопостачанні, спосіб організації безпеки тощо.

Також у місті Лева планують підготувати ще три неофіційні фан-зони, а саме на площі перед університетом Франка, на площі Ринок та біля кінотеатру ім. О.Довженка.

Офіційна Донецька фан-зона буде організована в парку ім. Щербакова. Міська державна адміністрація в зоні для фанів планує спорудити сценічну конструкцію, на якій встановлять два світлодіодні екрани й необхідну апаратуру, щоб всі охочі спостерігали за проведенням змагань.

Загальна площа фан-зони буде 6,35 га й розрахована на 30 тис фанів. Корисна площа для розміщення вболівальників 2,3 га. Торгівельні павільйони – 34 шт на 1224 кв. м. Передбачається 2 входи і 7 виходів з фан-зони.

Київська фан-зона розташується на Майдані Незалежності й вміщатиме 70 тисяч уболівальників, а в дні проведення матчів – до 100 тисяч. У ній передбачається облаштувати зони відпочинку, перегляду матчів, харчування, VIP-зони, санітарної та технічної зон, а також зони для вболівальників з обмеженими фізичними можливостями.

Проект зони для вболівальників розробляється офіційним архітектурним бюро. Вона матиме 9 загальних входів та 7 виходів. Окрім цього, зона матиме 16 евакуаційних виходів. Територія буде огороджена металевим сітчастим парканом, висотою 2,5 метри. Периметр фан-зони – 1,7 км, загальна площа — 51 тис. кв. метрів.

29 квітня

Інші дати
Народився Леонід Верещагін
(1909, м.Херсон, - 1977) - український і російський фізик, доктор фізико-математичних наук без захисту дисертації, академік. Автор розробки апаратури високого тиску для проведення наукових досліджень і технологічних праць. Під його керівництвом в СРСР вперше отримано синтетичні алмази.
"Академік... Верещагін входив до когорти вражаючих творців...дива в науці й техніці третьої чверті ХХ ст., до якої належали видатні особи - С. П. Корольов, М. В. Келдиш, П. Л. Капиця, А. М. Прохоров... і багато інших, які визначали рівень не тільки вітчизняної, а й світової науки." (Віра Євдокимова)
Розгорнути
Народився Григорій Денисенко
(1919, с. Ходорів Київської обл. - 1999) - учений, професор, доктор технічних наук, член-кореспондент АН УРСР. За його ініціативи вперше в СРСР було побудовано випробувальний полігон "Десна" з комплексного використання відновлювальних джерел енергії.
Розгорнути
1648 – почалася битва під Жовтими Водами
Битва під Жовтими водами (29 квітня— 16 травня 1648) — битва між військами Речі Посполитої і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками. Перша переможна битва в ході Національно-визвольної війни 1648 – 1654 років, що мала величезне політичне і воєнне значення для Богдана Хмельницького та самого ходу війни.
«Бог не без милості, козак не без щастя» (Українське прислів'я)
Розгорнути