chrome firefox opera safari iexplorer

Киянам представлять унікальну виставку килимів

18 квітня 2012 о 12:02

У столиці 18 квітня о 17:00 відкриється виставка художнього килимарства «Килимовий світ Степана Ганжі», присвячена 70-літтю видатного українського мистця, артиста і поета.

Триватиме вона до 27 квітня в галереї Національної спілки майстрів народного мистецтва України.

Народився майбутній килимар 18 квітня 1942 року на Поділлі – в селі Жорнище Іллінецького району Вінницької області в родині славнозвісного майстра-гончара Олександра Ганжі. Навчався у хореографічній студії при ансамблі танцю УРСР ім. П.П.Вірського.

У 1966–1984 роках працював солістом балету в Українському заслуженому академічному хорі імені Григорія Вірьовки. З 1972 р. Степан Ганжа почав займатися малюванням і поезією. Друкувався в журналах: «Театральний Київ», «Україна», «Дніпро», «Ранок», а також видавав друковані авторські збірки.

Хоча об’їздив мало не увесь світ, та серцем прикипів до України. Образотворчим мистецтвом почав займатися з 1984 року.

Захопившись килимарством, самотужки опанував це вишукане мистецтво. За короткий час Степан Ганжа здобув славу одного із самобутніх сучасних мистців, творчість якого відзначено званням Заслуженого майстра народної творчості України (2004), преміями імені Данила Щербаківського (2002), Катерини Білокур (2005), імені Сергія Колоса (2008), Національною премію ім. Тараса Шевченка (2010).

Ювіляр – творець багатьох неповторних килимів, які за стилістикою наближені до традицій Поділля. Улюбленими образами його творчості стали: дерево життя, птахи, вершники на конях, бандуристи, козак Мамай та інші.

На виставці у Києві будуть експоновані килими «Берегиня», «Україно, Україно!», «Півень», «Подільські мотиви», «Лев», «Козак і Дівчина», «Козаки», «Січ-мати», «Чумацький шлях», «Ой, Морозе, Морозенко», «Ще треті півні не співали», «Ой, Січ-мати» та інші.

Усі ці роботи вразять глядачів самобутністю й індивідуальною виразністю, вишуканою манерою виконання. При цьому майстер у своїх композиціях використовує традиційні мотиви, образи й символи народного мистецтва – квадрати та ромби, трикутники, кола та півкола, розетки, безкінечники.

В його складних, але виважених композиціях переважають барокові рослини, квіти, вазони. Елементи декору часто геометризовані, конструктивно вони органічно «вписуються» у канву килимів, що інколи нагадують фрагменти традиційної народної плахти.

Особливістю творчості Степана Ганжі є власноручне ретельне виконання килимів, створюючи які митець по три-шість місяців не відходив від ткацького верстата у власній квартирі. Художник не копіює давні зразки народних килимів, а творить свій світ, тонко відчуваючи давні канони і віртуозно застосовуючи їх у власній інноваційності, дотримуючись основ і традицій, як у формі, так і в змісті.

Підготувала Майя Заховайко, «Рідна країна»

23 листопада

Інші дати
23 листопада відзначають:
  • День без покупок.
  • Чорна п’ятниця.
Розгорнути
Олександр Івченко
1903 – авіаконструктор, керівник розробки поршневих, пізніше турбореактивних двигунів для багатьох типів літаків, в т. ч. і літаків Як-40 і Ан-24. 1959 р. створив і очолив самостійне дослідне підприємство – Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес», з 1963 – його генеральний конструктор.
Розгорнути
Народився Микола Бунге
(1823, м.Київ – 1902) – вчений-економіст, державний діяч. Голова Кабінету Міністрів Російської імперії з 1887 до 1895 рр. За його керування бюджет вперше дістає статус документу обов'язкового до виконання всіма відомствами. У 1887 році добився скасування подушної податі з селян, за його ініціативою введено правила, що регламентували умови праці фабричних працівників. Підтримка М.Бунге розвитку індустрії України, іноземні інвестиції подвоїли видобуток вугілля в Донбасі та активно розвивали залізорудну промисловість Криворіжжя.
Розгорнути
Народився Микола Носов
(1908, м.Київ – 1976) – радянський письменник, автор знаменитої трилогії «Незнайко».
Розгорнути