chrome firefox opera safari iexplorer

Сьогодні — 195-річний ювілей видатного українця Миколи Костомарова

16 травня 2012 о 09:42

Костомаров Микола Іванович народився у селі Юрасівка Острогозького повіту Воронезької губернії в сім'ї поміщика у змішаному кріпацько-поміщицькому статусі (його мати була кріпачкою).

Навчався в Москві в приватному пансіоні, Харківськму університеті на історико-філологічному факультеті. Костомаров служив юнкером у Кінбурзькому драгунському полку в Острогозьку, де займався історією полку з козацьких часів.

У 1838─1840 роки він пише і видає романтичні твори про князівські і козацькі часи.

В 1840 році Костомаров захистив роботу «Про історичне значення російської народної поезії» і отримав звання магістра. В 1845 році переїхав до Києва.

У грудні 1845─січні 1846 року був одним з творців Кирило-Мефодіївського братства; був автором програмного документу «Книга буття українського народу».

30 березня 1847 року його було арештовано і перевезено до Петербурга, у Петропавлівську фортецю З червня 1847 року він перебував на засланні в Саратові, працював перекладачем при губернському управлінні; тут завершив монографію про Богдана Хмельницького і почав писати про побут у Московській державі XVI-XVII століть.

Микола Костомаров склав історію України з часів Богдана Хмельницкого, цю работу він продовжував до кінця життя. Маніфест 1856 року царя Олександра II звільнив його від поліцейського нагляду. У 1859 році М. Костомаров прийняв запрошення на кафедру російської історії Петербурзького університету.

Разом з Кулішем і Білозерським він створив петербурзьку українську «Громаду», спілкувався з Герценом, на сторінках «Колокола» зміг опублікувати свої гострі історико-публіцистичні статті «Правда москвичам про Русь» і «Правда полякам про Русь».

Через деякий час Костомаров припинив свою педагогічну діяльність, хоча іноді отримував виклики читати лекції у Харкові та Києві. Микола Костомаров видає ряд праць з російської і польської історії, часу Руїни і мазепинської доби тощо.

Праці з історії України присвячені здебільшого періодові XV-XVII ст.: «Иван Свирговский, украинский гетман XVI века» (1855), Богдан Хмельницкий и возвращение Южной Руси к России" (1857), «Черты народной южнорусской истории» (1861), «Южная Русь в конце XVII века» (1867), «Руина»(1879─1880), «Мазепа» (1882) ,"О преподавании на народном языке в Южной Руси" (1863) та ін.

Cпрямовуючи свої твори проти реакційної політики російських і польських шовіністичних кіл, Костомаров відстоював історичне право української мови на самобутній розвиток.

Помер Микола Костомаров 7(19) квітня 1885 року в Петербурзі.

Наукові дослідження Костомарова здобули широке визнання, а 150-річчя від дня народження М. І. Костомарова за рішенням ЮНЕСКО широко відзначалось у всьому світі. Фото до теми. Дивитися всю рубрику «Карби».

Джерело: Укрінформ
Розділи: Видатні постаті

2 квітня

Інші дати
Дарія Дяченко
1924 – діяч партизанського руху. У роки Другої світової війни була учасницею загону «Партизанська іскра» на Миколаївщині. Загинула від рук окупантів. Герой Радянського Союзу.
Розгорнути
Народився Серж Лифар
(1905, м. Київ - 1986) - балетний танцівник та хореограф українського походження, відомий як один із найвидатніших танцівників XX сторіччя. Сучасники називали його «богом танцю», «добрим генієм балету XX століття».
«Навіть прекрасний блискучий Париж не зміг примусити мене, киянина, забути мій широкий, величавий Дніпро». (Серж Лифар)
Розгорнути

Новини Дивитися всі