chrome firefox opera safari iexplorer

«Ангелятко» визнали кращим дитячим виданням в Україні

19 грудня 2010 о 22:49

За результатами Всеукраїнського конкурсу на краще періодичне друковане видання для дітей, засновником якого є Державний комітет радіо і телебачення, журнал «Ангелятко» визнано найкращим. Про це повідомив заступник головного редактора всеукраїнських дитячих журналів «Ангелятко» та «Ангеляткова наука» Віталій Вардзаль.

Конкурс оцінювало журі, до складу якого входили представники міністерства освіти, молоді та спорту, Національної спілки письменників, Національної спілки художників, Національної спілки журналістів України. Переможців конкурсу члени журі визначили шляхом рейтингового голосування, виставляючи за кожне видання бали (від 1 до 5).

«Журнал «Ангелятко» за всіма критеріями, на мою думку, є сьогодні найкращим серед 16 провідних видань для дітей в Україні. Цю перемогу вважаю цілком заслуженою», — зазначила представник Держкомтелерадіо Оксана Боженко.

«Як мистецтвознавець, мушу відзначити високий рівень майстерності колективу художників, які працюють над журналом. Кожен номер «Ангелятка» – це джерело натхнення і позитивні емоції для мене, усмішки і радість моїх дітей, – найголовніший критерій, за яким можна оцінити художню вартість твору», – поділилася враженнями художник і мистецтвознавець Любов Пліхтяк.

Найвищу відзнаку в галузі дитячої періодики часопис «Ангелятко» вже отримував 2008 року.

«Ця нагорода – не лише титул, але й моральне зобов’язання давати все найкраще, що можемо, для повноцінного розвитку кожного маленького українця. Саме тому ми щоразу робимо жорсткішими критерії відбору матеріалів для кожного номеру, кожної сторінки. Саме тому налагодили систему зворотного зв’язку з дітьми-читачами, їхніми батьками, вихователями, методистами і вчителями. Саме тому кожен малюнок і кожен текст аналізують дитячі психологи.

Саме тому ми не стоїмо на місці та започатковуємо нові проекти для дітей. Отож, цьогорічна нагорода свідчить про те, що всі наші зусилля давати дітям тільки найкраще не були марними», – зазначила головний редактор журналу «Ангелятко» Олена Волосевич.

Нагадаємо, що нещодавно редакція «Країни Ангелят» презентувала новий проект – перший в Україні журнал для незрячих дітей «Ангелятко шрифтом Брайля». Видання можна передплатити у будь-якому поштовому відділенні України.

З 1 січня 2011 редакція «Країни Ангелят» започатковує ще один проект – «Розмальовки Ангелятка». Це щомісяця 20 сторінок цікавих малюнків, що допоможуть дітям у розвитку дрібної моторики, уваги, мислення, уяви, мовлення, логіки. Передплатний індекс 49681, вартість піврічної передплати 28.98 грн. Розмальовки створені за темами державної програми з дошкільної підготовки. Крім того, у кожному номері буде плакат (наприклад, родове дерево, розпорядок дня тощо).

5 серпня

Інші дати
Ілля Рєпін
1844 – визначний художник-реаліст українського походження.
Розгорнути
Народився Юрій Хорунжий
(1937, м. Київ - 2007) - український письменник, журналіст, громадський діяч. автор близько 30 книжок, історичних повістей, романів, оповідань та есе. Зокрема, "Скифи", "Гонитва до мосту", "Таємна грамота", "Гетьмани України" та ін. Упорядник книжки спогадів "Опреа СВУ - музика ГПУ", "Вибраних творів"  Л. Старицької-Черняхівської.
Розгорнути
Народився Борис Антоненко-Давидович
(1899, м. Ромни Сумської обл. - 1930) - український письменник, літературо- і мовознавець. Автор книжок "Запорошені силуети", "За ширмою", "Слово матері", "Як ми говоримо", "Смерть. Сибірські новели. Завищені оцінки".
Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників, це - не тільки ознака, а й обов'язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того працює людина розумово чи фізично.
Розгорнути
Народився Борис Гмиря
(1903, м.Лебедин Сумська  область – 1969) - український оперний та камерний співак. Виконавець основних партій в операх «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, «Наймичка» Миколи Вериківського, «Іван Сусанін» Михайла Глінки, «Русалка» Олександра Даргомижського,  «Фауст» Шарля Гуно).
Розгорнути