Майже 600 років тому Луцький замок відвідали десятки європейських монархів. Сталася ця надзвичайна подія в 1429 році за часів правління князя Вітовта.
Тоді тут протягом кількох днів проходив сучасною мовою «саміт», який разом із челяддю та охороною налічував понад 15 тисяч осіб.
Думаю, для 5-тисячного Луцька на той час ця «навала» європейців значила навіть більше, ніж Євро-2012 для сучасної України...
Спливли століття, і вже в серці української Волині Луцький замок Любарта щороку знову почав приймати тисячі гостей. І хай серед них немає царів, відчути себе «коронованою особою» може кожен, потрапивши на фестиваль «Ніч у Луцькому замку».
Цього року «коронуватися» на ярмарку можна було із трави та квітів. І перед святковим концертом на території замку кожен третій був «монархом».
Фестиваль допоможе лучанам з аварійного будинку
Мистецьке дійство «Ніч у Луцькому замку» відбувається вже вшосте і щороку організатори придумують щось новеньке, аби приємно вразити гостей.
Цього разу було вітання від «живих скульптур» на вході до замку, надзвичайне вогняне шоу, виступ грузинського «Океану Ельзи» – «Mgzavrebi», зустріч світанку з українською амазонкою Русланою і ще багато цікавинок…
Та про все по черзі.
За традицією, дійство розпочалося аудієнцією Князя Любарта, роль якого виконував Народний артист України Олександр Якимчук. Після цього господарі свята – мер Луцька Микола Романюк та нардеп-меценат Ігор Палиця запалили вогняну «корону», як символ відкриття «Ночі…».
За словами організаторів, фестиваль «Ніч у Луцькому замку» далекий не гумовий, і з метою безпеки на нього може потрапити не більше 2,5 тисяч людей.
До речі, всі кошти, отримані з квитків, підуть на допомогу постраждалим з будинку, який обвалився на вулиці Рівненській 109.
Трав’яні скульптури, смажений бичок і середньовічні розваги
А тим часом народ прибував і ярмарок навкруги набирав обертів. Витратити гроші було на що: від магнітиків на пам’ять до глиняних «турок» для кави та кованих речей, які на місці виготовляли справжні ковалі.
Плели тут і вінки з трави для дівчат і вищезгадані «корони». Взагалі мистецтво «трав’яної скульптури» вражало своїми барвами, формами і призначенням.
А тим, хто зголоднів, пропонували скуштувати як медовуху за стародавнім рецептом, так і сучасні марочні вина й навіть смаженого бичка.
Та не хлібом єдиним. Видовищ під час «Ночі» також вистачало на будь-який смак. Гості фестивалю переносились з епохи в епоху завдяки митцям середньовічної музики «Mare Temporis» з Угорщини, польському гурту «Tryzna», чеському «Bakchus», театру історичної реконструкції з Литви «Viduramziai» та місцевого клубу історичної реконструкції «Аквітанія».
Костюмовані лицарі билися на мечах, актори київського театру історичного танцю «Алєнтрада» навчали всіх охочих стародавнім танцям, а навкруги походжали в чудернацьких середньовічних костюмах «королі» й «королеви» на ходулях…
Замок Свята, замок Любові…
На тих, хто втомлювався від шуму й розваг, чекали прогулянки замком під час театралізованих екскурсій «Крізь віки» та «Легенди замку Любарта».
Особливо запам’яталось сходження на найвищу вежу замку Любарта разом із «королем» та «королевою», які розповіли чимало цікавого з його історії. Наприклад те, що це один з небагатьох замків Східної Європи, який жодного разу не був взятий приступом, на його території нікого не вбивали й не катували, а тому і привидів тут не дошукаєшся. Тож Луцький замок сміливо можна назвати Замком Любові…
Саме про Любов та інші вічні теми співав етноколектив «Troitsa» з Білорусі, чудовий грузинський гурт «Mgzavrebi» та Руслана. В її «диких танцях» охоче закружляли понад 2 тисячі гостей, яких вмістив замок у своїх мурах.
Після півночі гості дійства пірнули в містичну феєрію «Нічні янголи» та побачили грандіозне вогняне шоу від театру вогню «Махатма».
А на «десерт» був салют, яскраво спалахуючи над середньовічним замком – замком Любові і Свята.
Майя Заховайко, «Рідна країна»
Фото автора