Третій рік поспіль археологічна експедиція історичного факультету Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка працює над вивченням давньоруського городища на горі Тептюж, яка височіє на околиці Дрогобича над так зв. Солдатським озером.
Про це повідомляє кореспондент ІАZIK з посиланням на декана історичного факультету Леоніда Тимошенка.
З його слів, експедиція «Модричі-2012» (об’єкт знаходиться на території Модрицької сільської ради) «врізалася» в центральну частину городища і найвищу ділянку валу. «В складних кліматичних умовах (на початку робіт падали безперервні холодні дощі, потім тривала неймовірна спека) проведено трудомісткі земляні роботи, закладено ряд шурфів, докладно вивчається культурний шар княжої доби, – каже декан.–. Остаточно локалізовано «мощення» каменем у центрі городища, виявлено кілька кам’яних скупчень безпосередньо перед валом, які, можливо, є рештками якихось споруд, невідомого призначення. Розглядаються й інші варіанти застосування каменю. Сьогодні зрозуміло лише те, що він принесений на городище ззовні».
Саме на ділянках кам’яних скупчень виявлено фрагменти трьох керамічних горщиків, які попередньо датуються часом не пізніше XII ст. Позаяк прокопано лише приблизно половину тіла валу, говорити про більш конкретні висновки ще дуже рано. Однак, у порівняння з попередніми роками, масові знахідки кераміки є, до певної міри, сенсаційними. Тобто, якщо раніше вважалось, що на городищі не було тривалого життя (сюди збігалися люди лише під час загроз нападу), то тепер, можливо, уявлення археологів будуть скоректовані.
Дослідження триватимуть до кінця червня. «Їх результати переконують в тому, що розкопки варто продовжувати надалі, – говорить Леонід Тимошенко. – Зрозуміло, що об’єкт у тому вигляді, який археологи бачать його «зсередини» (ззовні він також є дуже красивим і самобутнім), тривав у часі і просторі порівняно недовго (можливо, 2-3 століття). Продовження вивчення об’єкту ставить час від часу нові й нові запитання, наприклад, стратиграфія розкопів буде піддана скрупульозному аналізу в лабораторних умовах. Відтак, львівські і дрогобицькі фахівці не поспішають з висновками, адже попереду ще чимало роботи».
Цьогоріч розкопками безпосередньо займається завідувач археологічного музею Львівського національного університету ім. І. Франка, відомий спеціаліст в археології княжої доби Ярослав Погоральський. Йому допомагають дрогобицькі знавці справи – кандидат історичних наук Богдан Лазорак, кандидат історичних наук Юрій Стецик, викладач Василь Менько. Вкотре на допомогу приїхав з Києва кандидат історичних наук Григорій Заплотинський.Загальне керівництво продовжує здійснювати Роман Миська, який, проте, більше часу проводить над розвідками всієї території Дрогобицько-Самбірського Підгір’я. Дослідники прагнуть, передовсім, пов’язати дрогобицьку пам’ятку з системою синхронних оборонних об’єктів краю.
В експедиції працюють студенти історичного факультету. Одні з них (студенти першого курсу) проходять обов’язкову археологічну практику, на якій вони закріплюють і перевіряють знання, здобуті під час вивчення навчальних дисциплін. Інші, захопившись археологією, працюють добровільно. Третіх приваблює романтика життя в літньому таборі, відтак вони не гають час вдома і допомагають організувати побут експедиції. Як правило, зайвих і небайдужих людей тут немає (умови ж бо далеко не кімнатні). Всіх об’єднує любов до минулого, прагнення знань, пошук істини.
На думку археологів, Тептюж зберігає чимало таємниць. «Однак, хочемо застерегти любителів сенсацій і збирачів того, що «блищить», що знайти там щось похапцем нікому не вдасться, – наголосив Леонід Тимошенко. – Наприклад, кераміка пішла у нас лише третього літа, до того ж, вона лежить на великій глибині. Місцевих краєзнавців просимо також не поспішати з висновками (на кшталт того, який Бич на Тептюжі: «старий» чи «новий», другий чи навіть третій).Водночас, ми свідомі того, що потрібно продовжувати розкопки самого Дрогобича, які були розпочаті 2001 і 2003 рр. Ми впевнені, що вивчення історії дописемного Дрогобича можливе тільки в результаті кропіткої роботи, об’єднання зусиль вчених і громади, залучення хоч якихось коштів. Без цього поступ у вивченні найдавнішого минулого міста практично неможливий».
Нагадаємо, що пам’ятка відома з часів Івана Франка як «гора Тептюж», яка знаходилася на шляху юного Каменяра з Нагуєвич до Дрогобича. Проте пам’ятку, як археологічний об’єкт доби Київської Русі, локалізував видатний дослідник археології Прикарпаття (передовсім – наскельної фортеці Тустань) Михайло Рожко.
Розкопки на горі Тептюж розпочала влітку 2010 р. археологічна експедиція Науково-дослідної лабораторії археології та краєзнавства Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка під керівництвом кандидата історичних наук Романа Миськи. У 2010 і 2011 роках було розкопано «ліву» частину валу, а також середину городища. Найважливіше, що тоді вдалося виявити, – горілі рештки дерев’яних конструкцій на дні валу, які фрагментарно мають вигляд основи так званих клітей, що засипалися якимось матеріалом (землею), а потім на них насипався вал.
