chrome firefox opera safari iexplorer

Гостинний двір перетворять на торговий центр із кафешками

10 липня 2012 о 08:51

Виключення Гостинного двору з переліку об'єктів культурної спадщини не загрожує його стінам. Столичні архітектори заспокоюють, що цій будівлі нічого не загрожує.

Захисники ж споруди упевнені, що виключення з переліку — це ще один крок до побудови великого торгівельного центру, спотворення Контрактової площі та виселення з двору діячів культури, йдеться у сюжеті ТСН.

Вони єдині, хто лишився працювати у Гостиному дворі. Бібліотека мала вибратися звідси ще у квітні. Її директорка згадує, що коли у 85-му переїхали сюди, то книжки розставляли півроку. Тепер їх більше. І працівники не проти переїхати в інше приміщення, але за певних умов. «І взагалі така умова: ми маємо бути в історичному центрі міста, неподалік від метро, повинна бути транспортна розв'язка. Але те, що бібліотеці не вистачає на сьогодні тисячу квадратних метрів площі, це зрозуміло. Через це бібліотеку треба в будь-якому випадку збільшувати», — переконана директор бібліотеки Галина Войцехівська.

Бібліотека – останній культурний оплот Гостиного двору. Театр уже виїхав, ресторан і магазин – теж. Тепер усередині облуплений тиньк і розгардіяш, а сходи поросли травою. Перед тим, як піти на канікули, Верховна рада виключила Двір із переліку пам'яток, що не підлягають приватизації.

Громадські активісти упевнені, що спочатку пам'ятку приватизують, а потім тут, на Контрактовій площі, з'являться новий супермаркет і стоянка. Архітектор Андрій Миргородський взагалі не розуміє, як Гостиний двір опинився у переліку культурних пам'яток. За його словами, ще півстоліття тому будівля нагадувала трамвайне депо. І там завжди торгували. За його планом тут має бути будинок із підсвічуванням та скляним дахом.

«Ніякого хмарочосу тут не буде, тут буде будівля такого ж розміру і такої ж поверховості, як сьогодні є. Ми хочемо зробити відкриті галереї у двір, перекрити скляним ліхтарем простір двору, де можна розмістити і кафе, де можна проводити виставки, де можуть бути місця для відпочинку», — запевняє архітектор. Це краєвид із Гостиним двором із боку вулиці Сагайдачного. Точніше, те, що має бути за два роки, і то за умови, що знайдеться власник, а у нього 100 мільйонів гривень на реконструкцію.

Косметичну реконструкцію, бо і стіни, і архітектурну концепцію взагалі обіцяють не міняти.

Розділи: Суспільство

17 грудня

Інші дати
День пам’яті Великомучениці Варвари
Свята Варвара - християнська свята, великомучениця. 306 року в юному віці у м. Іліополі (Мала Азія) постраждала за сповідання віри Христової — за присудом місцевої влади її стратив власний батько, жорстокий язичник Діоскор. Відразу після її мученицької кончини діва Варвара стала вшановуватися християнами, як свята великомучениця. Святість діви Варвари засвідчувалася також багатьма чудесами, які відбувалися біля її гробниці. З 1960 р. мощі святої великомучениці Варвари перебувають у Свято-Володимирському патріаршому кафедральному соборі Києва.
Розгорнути
День працівника державної виконавчої служби
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи значення органів державної виконавчої служби у забезпеченні виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб, на підтримку ініціативи Міністерства юстиції України і громадськості…» згідно Указу Президента України «Про День працівника державної виконавчої служби» від 22 липня 2009 р. № 569/2009.
Розгорнути
Народився Данило Щербаківський
(1877, с.Шпичинці, Житомирська область – 1927) – етнограф, дослідник українського народного мистецтва, археолог і музичний діяч. Автор понад 40 друкованих наукових досліджень та десятки рукописів («Козак Мамай», «Українські дерев»яні церкви», «Символіка в українському мистецтві», Український килим» та ін.)
Розгорнути
Народився Микола Новаченко
(1898, м.Буринь, Сумська область – 1966) - український ортопед-травматолог. Праці присвячено питанням лікування переломів кісток, протезування тощо. Широко відомі відновні операції на опорно-руховому апараті за Новаченком, кісткова пластика.
Розгорнути
Народився Юрій Шерех (Шевельов)
(1908, м. Харків - 2002) - славіст-мовознавець, історик української літератури. Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Автор фундаментальних наукових праць "Предісторія слов'янської мови: історична фонологія загально-слов'янської мови", "Історична фонологія української мови" та ін.
Розгорнути

Новини Дивитися всі