Українська сторона отримала дозвіл на проведення археологічних досліджень на місці можливого поховання князя Данила Галицького в польському місті Хелм.

Про те, що Україна добилася дозволу на проведення пошуків останків князя Данила Галицького, газеті «КоммерсантЪ — Украина» повідомив міністр економічного розвитку і торгівлі Петро Порошенко.

«Міненерго мало передати Римо-Католицькій Церкві будівлю у Львові, де зараз розташований підвідомчий міністерству філіал Держтехстандарту. Проте ми запропонували почекати з передачею, зажадавши натомість право на проведення наукових досліджень в Хелмі, де, за історичними даними, було поховано Данила Галицького», – пояснив він. Князь Данило Галицький народився приблизно в 1201—1204 році.

У різний час був великим князем Волинським, Галицьким і Київським, є засновником Львова і Хелма. Помер у 1264 році й був похований в церкві Пресвятої Богородиці в Хелмі (нині – Люблінське воєводство в Польщі).

Зараз на місці цього храму розташована базиліка Різдва Пресвятої Діви Марії (Римсько-католицька церква), побудована на старих фундаментах в 1735—1756 роках. За словами П.Порошенка, раніше Католицька церква перешкоджала проведенню подібних досліджень.

«Ми запропонували поставити таку умову для передачі. Тим більше, що згідно із законом будівля у Львові не підлягає обов'язковій реституції – там розташована трапезна ченців-домініканців, а отже, це не місце здійснення богослужінь», — сказав міністр і відзначив, що цю пропозицію було задоволено.

Як стало відомо газеті, для того щоб українські вчені могли почати дослідження, було задіяно і МЗС, чиї представники вели переговори з польською стороною. В даний час створено українсько-польську спільну групу, яка поки що не приступила до розкопок, а тільки веде переговори про початок досліджень на місці передбачуваного поховання князя.

За інформацією «Коммерсанта», українські вчені вже виїхали до Хелма. Експерти в галузі релігії позитивно поставилися до перспективи проведення подібних досліджень.

«Якщо ці розкопки почнуться, то вони стануть важливою подією не тільки для церковної, а й для світської археології. Навіть якщо останки князя не буде знайдено, археологи можуть виявити там багато чого іншого, що дасть додаткову інформацію про життя Галицько-Волинського князівства», – заявила віце-президент Української асоціації релігієзнавців Людмила Филипович. Разом з тим, археологи основну мету досліджень сприйняли скептично.

«Знайти поховання абсолютно неможливо, оскільки воно давно знищене. Тому всі розмови про якусь могилу Данила Галицького абсолютно ненаукові. Хоча там дійсно можна знайти багато цікавого, що відноситься до періоду Галицького князівства», – вважає директор Інституту археології Національної академії наук України Петро Толочко.