Цього дня відзначається пам'ять преподобної Феодори Олександрійської, що жила в кінці 5 століття.
За переказами, Феодора жила зі своїм чоловіком в любові та злагоді, але один багатий городянин, осліплений її красою, став спокушати молоду жінку. Він підкупив звідницю, яка обдурила Феодору, сказавши, що гріх, скоєний вночі, не ставиться людині в провину. Жінка послухалася і зрадила чоловікові, проте незабаром усвідомила всю свою провину. Феодора зненавиділа своє тіло і піддавала себе всіляким мукам, передає УНН.
Знайома ігуменя, бачачи страждання грішниці, нагадала їй історію Марії Магдалини, яка омила сльозами ноги Христа. Це спонукало Феодору піти в монастир — причому таємно від усіх, але вона розуміла, що в жіночій обителі чоловік знайде її, тому переодяглася в чоловічий одяг і поступила в чоловічий монастир з ім'ям Феодор.
Пізніше, вже після смерті Феодори, її чоловік, дізнавшись про подвиг дружини, прийняв постриг у цій же обителі.
На Русі на Федору (Феодору) відзначали третю зустріч осені. «Всяке літо кінчається, осінь починається», — говорили в народі.
У цей час щосили йшли дощі, починалася сльота. Тому про свято жартували: «Федора — замочи хвіст».
На Федору був звичай збирати усім селом дари для священика найближчої церквиі. Матінці миряни допомагали робити запаси на зиму, забиратися в будинку і на подвір'ї.
З Федори починалися капустяні вечорниці. Протягом двох тижнів дівчата і жінки рубали капусту, квасили її на зиму, розповідали байки, жартували і сміялися. Такі зборища називалися також «капусниками» — це слово дожило і до наших днів. На стіл в такі вечори подавали страви з капусти — капусняк, голубці, пироги тощо.
