chrome firefox opera safari iexplorer

«Любіть Україну» — вірш Володимира Сосюри вустами 12 іноземців

08 листопада 2012 о 20:34

Випускник КПІ Олександр Гонтар зняв ролик, у якому дванадцятеро іноземців з різних країн світу розповідають рядки з віршу Володимира Сосюри «Любіть Україну».

Бюджет відео 0 гривень. Як жартома каже Олександр, «ну... може, ще пару жетонів на метро та стаканів чаю».

«Я не купував нічого спеціально для його зйомки, камера в мене вже була, мікрофон — найпростіший, штатив… ну і комп'ютер – щоб звести відео», — додає хлопець.

Планів якось далі поширювати ролик у нього нема – користувачі соцмереж самі радо діляться посиланнями на відео.

Бракує патріотичного контенту

«Не секрет, що є нестача якісного патріотичного контенту в українському інтернеті. Я та багато інших молодих українців її відчувають. Але чекати, що хтось створить його для тебе, марно. Треба братися і робити власноруч. Якщо це потрібно мені, то неодмінно знайдеться хтось ще з тими ж потребами», - розповів «Українській правді. Життя» Олександр Гонтар.

Він не поспішав зі зйомками, адже робив у першу чергу для себе – хотілося зняти хороший соціальний ролик, а як він буде потім поширюватись – його не дуже цікавило.

Сама ідея ролика виникла цього літа: «У мене гостював по couchsurfing Маркос (перший хлопець з відео). Я повів його гуляти містом, і паралельно навчив кільком простим реченням українською. В мене була з собою камера, і я подумав, що класно було б щось записати про те, як він говорить українською. З цього майже одразу виникла ідея з віршем, „Любіть Україну!“ Він був найбільш патріотичним віршем, який мені згадався зі школи».

Майже всі герої ролика — це каучсьорфери, які гостювали у автора відео, а також іноземні студенти з освітнього курсу. Під час подорожей містом Олександр просив їх сказати на камеру кілька рядків з вірша.

 Олександр Гонтар

«Для більшості іноземців українська мова досить складна, тому я просто кілька разів промовляв потрібний рядок, а вони за мною повторювали. Мало кому вдавалося це зробити з першого разу, адже у всіх народів свої мовленнєві особливості, тому на один фрагмент йшло близько 20хв і п'яти дублів».

«Найважче було із японцем — він старався, проте я навчав його говорити довго. Декому простіше було написати транскрипцію та прочитати, а з слов'янами легше — їм вдається майже з першого разу, особливо полякам».

Як зауважує Олександр, «з каучсьорферами була складність».

«Я не міг приймати гостей щодня, та і батьки були не дуже в захваті від моєї гостинності, тому довелось розтягнути зйомки майже не півроку — то часу не було, то змоги приймати гостей, та і я не поспішав нікуди», - пояснює хлопець.

«Мої герої не живуть в Україні, проте за тих чи інших обставин опинилися у Києві, а я зробив все можливе, щоб їм тут сподобалось», - каже Олександр Гонтар.

29 квітня

Інші дати
Народився Леонід Верещагін
(1909, м.Херсон, - 1977) - український і російський фізик, доктор фізико-математичних наук без захисту дисертації, академік. Автор розробки апаратури високого тиску для проведення наукових досліджень і технологічних праць. Під його керівництвом в СРСР вперше отримано синтетичні алмази.
"Академік... Верещагін входив до когорти вражаючих творців...дива в науці й техніці третьої чверті ХХ ст., до якої належали видатні особи - С. П. Корольов, М. В. Келдиш, П. Л. Капиця, А. М. Прохоров... і багато інших, які визначали рівень не тільки вітчизняної, а й світової науки." (Віра Євдокимова)
Розгорнути
Народився Григорій Денисенко
(1919, с. Ходорів Київської обл. - 1999) - учений, професор, доктор технічних наук, член-кореспондент АН УРСР. За його ініціативи вперше в СРСР було побудовано випробувальний полігон "Десна" з комплексного використання відновлювальних джерел енергії.
Розгорнути
1648 – почалася битва під Жовтими Водами
Битва під Жовтими водами (29 квітня— 16 травня 1648) — битва між військами Речі Посполитої і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками. Перша переможна битва в ході Національно-визвольної війни 1648 – 1654 років, що мала величезне політичне і воєнне значення для Богдана Хмельницького та самого ходу війни.
«Бог не без милості, козак не без щастя» (Українське прислів'я)
Розгорнути