chrome firefox opera safari iexplorer

На Південну башту Києво-Печерського заповідника встановлять позолочений хрест

19 листопада 2012 о 17:54

20 листопада 2012 року об 11.00 год. у Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику відбудеться освячення та встановлення позолоченого хреста на Південну башту, яка знаходиться у південно-західній частині монастирських оборонних мурів.

Освятить хрест архієпископ Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр, повідомляє прес-служба заповідника.

Роботи з реставрації пам’ятки архітектури національного значення розпочались у вересні поточного року.

Проект реставрації, розроблений «Науково-дослідним інститутом історії архітектури та містобудування» (головний архітектор проекту – Сергій Юрченко), передбачає повне демонтування та заміну верхньої частини дерев’яних конструкцій башти, роботи з реставрації кладки, ін’єктування тріщин у цегляній кладці, заміни віконних та дверних заповнень за аналогами XVII-XVIII ст. з характерною фурнітурою та склінням, реставрацію та часткову зміну штукатурки внутрішніх і зовнішніх поверхонь стін з наступним покриттям фарбою, антисептичну та гербіцидну обробку стін, антикорозійну обробку металевих елементів, що залишаються в цегляній кладці, захист карнизів та підвіконь від замокання металевим покриттям, влаштування вимощення навколо башти та його гідроізоляцію, обробку дерев’яного перекриття вогнезахисним та біозахисним розчинами, влаштування покриття з мідного листа, укладеного у вигляді вертикальних прямокутників, позолоту хреста.

Загальна кошторисна вартість реставрації становить 1561,703 тис. грн.

Довідка

Південна (Часова) башта побудована в 1698—1701 рр. як оборонна споруда в системі монастирських оборонних мурів Києво-Печерської Лаври.

До північно-західної грані башти, а також до її східної грані примикають монастирські оборонні мури, які первісно мали бойові обходи з критими галереями, і які разом з баштами створювали замкнену систему оборонних споруд навколо монастирського подвір’я.

Наприкінці XVIII ст. башта втратила бойове призначення і використовувалася як господарча споруда. За час свого існування не зазнала суттєвих змін.

«Рідна країна»

31 березня

Інші дати
Микола Бокаріус
1869 – український вчений, один із засновників судової медицини. Першому в Україні було присвоєно звання заслуженого професора (1925). Єдиний в Україні Харківський науково-дослідний інститут судової експертизи носить ім’я його засновника – професора М.С. Бокаріуса.
Розгорнути
Борис Срезневський
1857 – російський і український метеоролог і кліматолог, професор, організатор метеорологічної служби в Україні, директор Київської метеорологічної обсерваторії.
Розгорнути
Корній Чуковський (Микола Корнейчуков)
(1882, м. Санкт-Петербург, Росія - 1969) – російський письменник, перекладач і літературознавець українського походження. Перекладач українських поетів (збірка «Молода Україна»), упорядник кількох видань російських перекладів Тараса Шевченка, автор нарису «Шевченко» (1911). Автор славнозвісних творів для дітей «Айболит», «Мойдодир», «Муха-Цокотуха» та ін.
«Поразительнее всего то, что широкие читательские массы России угадывали гениальность Шевченко даже сквозь плохие переводы, даже несмотря на цензурные бреши. Они так жадно хотели узнать, изучить его твор¬чество, в котором чувствовали столько родного, что требовали и требуют все новых изданий его «Кобзаря» в переводе на русский язык.» (Корній Чуковський).
Розгорнути
Народився Микола Міхновський
(1873, с.Турівка Полтавська область – 1924) – український політичний та громадський діяч, правник, публіцист, ідеолог державної самостійності України, автор славнозвісної брошури «Самостійна Україна».
«І нехай кожний з нас пам'ятає, що коли він бореться за народ, то мусить дбати за ввесь народ, щоб цілий народ не загинув через його необачність. Вперед ! Бо нам ні на кого надіятися і нічого озиратися назад». (Микола Міхновський)
Розгорнути

Новини Дивитися всі

Loading...