Рух «Стоп цензурі!», Інститут масової інформації, Незалежна медіа-профспілка України, ГО «Телекритика», Інститут медіа права, «Інтерньюз-Україна» і правозахисна організація «Репортери без кордонів» заявляють, що у 2012 році в Україні зафіксовано рекордну кількість порушень прав журналістів за останні 10 років.
Про це йдеться у заяві «Свобода слова в Україні-2012», яку розповсюджують ці громадські організації.
За даними, наведеними у заяві, в 2012 році зафіксовано 80 нападів і фактів застосування фізичної сили до журналістів, порушено 6 кримінальних справ за 171-ю статтею ККУ, було зроблено спробу прийняття закону про криміналізацію наклепу, збільшено розміри позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди у судових справах проти ЗМІ та журналістів.
Зафіксовано також факт прямої політичної цензури, що пов'язана з ім'ям Президента України Віктора Януковича. З позитивних подій ріку наведено успішну журналістську і громадську кампанію проти прийняття закону про наклеп.
Наводимо нижче текст заяви повністю.
«ЗАЯВА
Рух «Стоп цензурі!», Інститут масової інформації, Незалежна медіа-профспілка України, «Телекритика», Інститут медіа права, «Інтерньюз-Україна», за підтримки міжнародної правозахисної організації «Репортери без кордонів»
СВОБОДА СЛОВА В УКРАЇНІ-2012
У 2012 році в Україні зафіксовано рекордну кількість порушень прав журналістів за останні 10 років.
Зокрема, в цьому році зафіксовано 80 випадків агресивного поводження з журналістами (нападів, застосування фізичної сили), 18 випадків погроз та загалом майже 300 випадків порушень та різноманітного тиску на журналістів (для порівняння: в 2011 році було зафіксовано 37 випадків агресивного поводження та погроз та в цілому близько 100 випадків порушень, перешкоджань і тиску на журналістів). Таким чином, у 2012-му кількість випадків застосування фізичної агресії щодо журналістів зросла майже втричі порівняно з попереднім роком і перевищила попередній максимум, зафіксований у 2004 році (близько 200 випадків порушень).
У 2012 році було порушено шість справ за 171-ю статтею ККУ (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів), що є рекордним числом за всі роки незалежності. Проте покарання несе, в середньому, лише кожен 20-й нападник на журналістів. Безкарність за напади на журналістів стала основною причиною зростання фізичної агресії у 2012 році.
Немає жодних зрушень у справі Гонгадзе, яка є знаковою для України і становить надзвичайно великий суспільний інтерес. Усі судові слухання у справі Пукача проводилися в повністю закритому режимі, досі не встановлено замовників убивства журналіста.
В українських ЗМІ зафіксовано факт прямої політичної цензури, пов'язаної з іменем президента. 26 жовтня 2012 року шестеро редакторів приватного інформагентства УНІАН виступили з відкритою заявою, у якій подали докази того, що їхнє керівництво заборонило будь-яке згадування імені президента в негативному чи критичному контексті. Протягом року також спостерігалося зростання кількості різноманітних видів цензури як у центральних ЗМІ (наприклад, телеканал «Україна» вирізав із телеверсії «Телетріумфу» промову Андрія Куликова), так і в регіональних (приміром, 9 серпня журналістки Ольга Годовенка та Ольга Комарова звільнилися з телеканалу «Миг» (м. Южне, Одеська область) через цензуру та небажання обслуговувати Партію регіонів).
Ще одним доказом існування цензури є відсутність плюралізму думок в українських ЗМІ і на телебаченні, велика кількість замовчувань більшістю телеканалів одних і тих самих важливих тем, дражливих для влади. Перш за все це теми, пов'язані з політикою — падіння рейтингів влади і провладних партій, скорочення прав та свобод громадян, загрози свободі слова, заяви високопоставлених чиновників західних країн, ЄС, Європарламенту щодо стану демократії в Україні тощо. Водночас, ЗМІ замовчують соціальні, економічні проблеми: зниження стандартів життя, підвищення тарифів, акції протесту українських громадян тощо.
2012 рік характеризувався також значним зростанням кількості замовних матеріалів. У жовтні кількість політичної джинси в пресі та інтернет-ЗМІ у 50 разів перевищувала рівень початку року, в регіональних теленовинах було до 60% матеріалів із ознаками замовності (антирекорд належить харківському 7-му каналу, який у жовтні розміщав до 80% джинси в своїх новинах — дані моніторингів ІМІ й «Телекритики»). Лідерами з розміщення джинси були влада, кандидати-мажоритарники, КПУ, «Україна — Вперед!» та Об'єднана опозиція. Після виборів кількість політичної джинси зменшилась, але все одно перевищує рівень початку року в 10 разів, кількість економічної джинси — у 6 разів. Після виборів журналісти істотно підвищили рівень дотримання стандартів, однак, як і раніше, існують проблеми з дотриманням балансу думок та повноти представлених фактів.
У 2012 збільшилася розміри позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди у судових справах проти ЗМІ та журналістів; це сталося після скасування у 2011 році підвищених ставок державного мита, які мали стримуючий ефект.
2012 рік також запам'ятався спробою прийняти закон про наклеп, зростанням солідарності журналістської спільноти та відкритим протестом проти цензури в регіональних та національних ЗМІ.
З-поміж позитивних змін, які приніс 2012 рік — насамперед, проведення журналістськими й неурядовими організаціями успішних масових кампаній (наприклад, проти прийняття закону про наклеп).
У 2012 році в рамках Міжвідомчої робочої групи з питань свободи слова при Президенті проводились круглі столи та засідання робочих груп з журналістами , а також тренінги зі взаємодії зі ЗМІ для представників правоохоронних органів в регіонах. Втім, протягом цілого року президент не зібрав жодної прес-конференції. У 2012-му Віктор Янукович давав короткі брифінги і здійснював так звані підходи до преси. Але при цьому він не завжди зупинявся біля журналістів, або ж представників ЗМІ не пускали на заходи за участю глави держави.
Таким чином, 2012 рік характеризувався різким збільшенням фізичної агресії проти журналістів, збільшенням цензури й кількості замовних матеріалів».
