Козаки «Мамаєвої Слободи» святкують перемогу козацьких полків Богдана Хмельницького над загарбниками. Ця битва названа ще «Дрижопіль» і відбулась 19-22 січня 1655 року на Черкащині.
Дрижопільська битва була однією з найбільш кривавих та найлютіших битв періоду визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Втрати обох сторін склали близько 30 000 вояків. Реконструкція подій січня 1655 року відбудеться на ярмарковому майдані «Мамаєвої Слободи» у вигляді бою козацького та польсько-татарського підрозділів.
Початок реконструкції «Дрижопільської битви» 26 січня о 14-00.
В програмі святкування перемоги наших прадідів Запорозьких козаків у Дрижопільській битві: Народні гуляння, пісні, танці. Куштування звареного на відкритому вогні козацького куліша та печеної на відкритому вогні соковитої кабанятини… Тут же ж козаки та козачки приготують для Вас старовинний козацький гарячий хмільний напій «Мусулєс» (глінтвейн), або ж козацький чай «гербата». Також ви зможете продегустувати традиційні хмільні українські напої козацької доби (вишняк, слив’янку, дулівку, медовуху).
Військо Богдана-Зиновія Хмельницького у січні 1655 року в своєму складі нараховувало близько 30 000 козаків та 10 000 московських стрільців. Польська коронна каральна армія Стефана Чернецького майже вдвічі за чисельністю переважала козацький корпус і складалась із більш ніж 70 000 польських жовнірів, німецьких ландцкнехтів та татар. Головна битва між козаками та ворогами козацької Держави відбулась 19-22 січня 1655 року на Черкащині, на великому полі біля села Охматів (Жашківський район) і була однією з найбільш кривавіших та лютіших битв визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Опісля вона була названа козаками «Дрижопільською», бо було так холодно, що від лютого морозу й пронизливого вітру козаки хапали такого дрижака, що зуб на зуб не попадав. Крім того, від гарматних залпів та ударів копит татарських коней дрижала земля. Жовніри та найманці коронного війська під командуванням магната Стефана Чернецького зуміли прорвати найслабшу ланку в таборі війська Богдана Хмельницького, а саме ту частину, яку захищали московські стрільці. В рукопашному бою польська шляхта вирізала близько 9 000 московських стрільців та захопила 20 гармат і понад 300 бочок пороху. Союзники козацького війська — московські стрільці, виявились ненадійними вояками і поводились, як отара овець, під час цієї лютої різанини, що вчинили кримські татари спільно з польською шляхтою. Стрільці стали масово кидати на сніг свої бердиші та зброю, хоругви та прапори і здавались на милість польських найманців цілими підрозділами. Тільки навальна атака козацьких сотень з флангу змогла врятувати московітів від цілковитого знищення.
Зі слів очевидця кровавого льодяного побоїща – одного з польських шляхтичів, довкола козацького табору, що розмістився на сніжному полі під Охматовом, козаки з возів, саней, снігу та трупів польських жовнірів збудували оборонний вал: «Трупом жовнірським козаки отаборились, бо не тільки вдень, а й у ночі билися врукопаш…».
Три дні Запорозькі козаки, будучи в меншості, оборонялись серед лютої холоднечі, практично без води та вогню. Втрати поляків у цій «Дрижопільській битві» склали понад 15 000 вояків, козаків – близько 4 000, московських стрільців аж 9 000. Тільки несподіваний маневр славного козацького полковника Івана Богуна, що з козацькими загонами непомітно вийшов із міста Гумані (Умані) та вдарив у тил польсько-шляхетським військам, дозволив Богдану Хмельницькому дуже знесилити польське військо та примусити його до відступу…
Згадаємо про наш давній козацький родовід!
«Льодове побоїще» — реконструкція бою козацьких підрозділів із польською шляхтою та найманцями.
Отож, запрошуємо Вас, панове товариство, числа 26, місяця січня, року Божого 2013, на 14-00 в козацьке селище «Мамаєва Слобода», де підрозділ реєстрових козаків Печерської сотні Київського полку під керівництвом отамана Олександра Харченка спільно з козаками «Мамаєвої Слободи» відтворять події «Дрижопільської битви».
Давайте спільно обстоювати право українців жити на дідівській землі власним національно-культурним життям.
… «Утікайте непрошені, бо будете мотлошені!»…