Одеський підприємець, співвласник агентства нерухомості, Максим Карасьов досі згадує історію зі зниклою тисячею доларів з платіжної карти.

«Я був на зустрічі з клієнтами, показував квартиру. І раптом мені прийшло смс-повідомлення, що у мене з карти зняли 500 доларів ... Поки я зорієнтувався, поки пояснив клієнтами ситуацію, поки додзвонився в свій банк, у мене зняли ще стільки ж ...», — розповідає бізнесмен.

Карту він заблокував протягом 15 хвилин, у банку він був через 30 хвилин. Там відстежили — кошти зняли в Києві. Було очевидно: ріелтор при всьому своєму бажанні дістатися за 30 хвилин з Києва до Одеси не міг.

«Це була явно провина банку — не спрацювала їх система захисту. Я ніде не залишаю даних своєї картки, не роблю покупок в інтернеті (для цього є інша карта), гроші на поточні витрати завжди знімаю в найближчому до мого дому відділенні свого банку», — розповідає Максим. Але банк відмовився компенсувати своєму клієнтові кошти.

«Пишіть заяву в міліцію, знайдуть злочинців — тоді з них можете вимагати компенсацію», — заявили підприємцю у фінустанові. Питання з поверненням коштів вирішилося лише після звернення Максима Карасьова в місцеві ЗМІ, та написання поста про те, що трапилося в соціальних мережах. У банку своє рішення переглянули.

Схожих історій безліч. Правда, не всі вони зі щасливим кінцем — багатьом так і не вдається повернути вкрадені кошти з їх карт, повідомляє ТСН. 

Обережно – шахраї

За даними пошукового ресурсу Яндекс в Україні, за останні півроку суттєво зросли інтернет-запити про махінації з платіжними та кредитними картками. За підсумками 2012 року кількість махінацій з платіжними картками в Україні зросла на 47%, а віртуальні гаманці українців схудли на 10,92 млн грн. Найчастіше з крадіжками грошей українці стикаються при покупках та продажах через мережу Інтернет.

Так, наприклад, Тамара Васильєва продавала на одному з форумів дитяче ліжко. «Мій малюк давно з нього виріс, але воно було в хорошому стані, я виставила за тисячу гривень. Зі мною списалася якась жінка, яка представилася майбутньою мамою, задала кілька питань про стан ліжка, попросила вислати фото, і всі реквізити карти. Вона сказала, що гроші за ліжечко переведе її чоловік, який перебуває у закордонному відрядженні, там якась хитра система, тому мені прийде sms-запит, та мені потрібно буде у відповідь зробити смс-підтвердження. Я все зробила, як вона просила. А потім приходить sms, що з мого рахунку списали вісім тисяч гривень — усі гроші, які в той момент були на карті», — розповідає Тамара.

Шахраїв розшукують вже півроку. У міліції кажуть — шанси невисокі. Залишитись без грошей на картці можна й, просто сходивши в супермаркет або в ресторан.

«Зробив я покупки в супермаркеті, стою на касі, розраховуюсь карткою. Аж раптом бачу як під столом касир записує собі на папірець всі дані моєї карти. Такого нахабства світ не бачив! Я звичайно написав скаргу на касира, але питання так і зависло у повітрі», — розповідає киянин Василь.

А от киянин Іван Прудов врятувати свої заощадження не встиг. Романтична вечеря з дівчиною в ресторані в результаті коштувала йому значно дорожче. «В ресторані після вечері для розрахунку дав офіціанту свою картку. На наступний день поїхав у відрядження за кордон. Аж раптом починають приходити sms — поповнення мобільного, списання коштів за білети в кінотеатрі, з магазинів одягу та взуття», — каже киянин. Вкрадених коштів Іван повернути так і не зміг.

«Є ще спосіб. Дізнавшись ваші реквізити, шахраї блокують ваш мобільний телефон і знімають всі гроші. Також, можна попастися на гачок аферистів і при покупках на сайтах. Шахраї підробляють сайти популярних інтернет-магазинів, і коли ви вводите на такому сайті свої дані, з вашої картки списують кошти, звісно, оплачений товар не приходить», — розповідає Сергій Бабкін, програміст, який консультує МВС.

Ще один різновид крадіжки — елементарне шпигунство. Поруч з банкоматом встановлюють маленьку камеру, яка фіксує введений ПІН-код. Дані камери передаються на міні-приймач аферистів. Підглянути можуть аферисти ПІН код і в звичайних розсіяних громадян — адже далеко не всі прикривають долонею панель на банкоматі, коли набирають цифри свого коду. Колись були популярні і макети банкоматів. Зовні пристрій виглядає як банкомат — тільки от кошти він не видає, а навпаки… знімає. Але, в міліції кажуть, що таку техніку зараз рідко встановлюють шахраї — ризик бути спійманим дуже великий.

«Найчастіше ставлять на реальні банкомати спеціальні „пастки“. Наприклад, так звані пластикові „конверти“ і насадки на клавіатуру. Конверт встановлюють в отвір, куди ви вставляєте карту. За наявності конверта в отворі, зняти гроші можна. І тому карту теж вже не отримати. Поки ви дзвоните в банк і блокуєте карту, шахраї встигають дістати вашу картку з „конверта“ і зняти ваші гроші, адже насадка на клавіатурі вже встигла „запам'ятати“ цифри, які ви натискали», — розповідає Сергій Бабкін.

Попередити ситуацію

Щоб не стати жертвою кардерів — так називають людей, які займаються аферами з картками, в банках настійно рекомендують не розкривати нікому даних про свої платіжні та кредитні картки.

«ПІН-код краще завчити напам'ять. Або тримати його подалі від карти. Але багато хто до цього халатно ставляться — я знаю навіть співробітників банку, які пін-код надряпують прямо на карті, або носять його разом з картою в гаманці», — розповідає Андрій Д., менеджер одного з найбільших банків України.

Експерт не радить висилати sms-повідомленнями, електронною поштою і називати їх стороннім людям реквізити своєї картки. Щоб зняти чужі гроші аферистам досить трьох даних – іі 16-значного коду, термін закінчення картки,та СІВІ-коду з обох боків картки.

«Знаю випадки, коли клієнтам дзвонять і представляються співробітниками банку, просять дещо уточнити по карті ... Ніколи не називайте своїх даних — повірте у банку є всі ваші дані. Не вірте, що база даних в банку полетіла — це нереально, у всіх фінустанов строгі правила та система захисту», — говорить Андрій.

Варто, за його словами, і уважно ставитися до покупок в мережі інтернет. «Сайт інтернет-магазину легко підробити, тому найменша невідповідність повинно вас відразу насторожити» — додає Сергій Бабкін.

«Якщо вам потрібно здійснювати часті покупки в мережі, і проводити різні платежі. Заведіть для цих цілей спеціальну карту, на яку ви можете переводити потрібні вам суми. Це не так дорого — близько 25 гривень на місяць, а ваші гроші будуть надійно захищені. На основній картці установить ліміт по разовому зняттю грошей — наприклад до 2 тисяч гривен» — говорить Андрій Д.

Не треба знімати гроші в незнайомих банкоматах та нелюдних місцях, краще за все знімати гроші в відділеннях банку, в супермаркетах, торгових центрах ті ін... Дасть більше контролю за коштами на картці й звичайний sms-банкінг. При будь-якому русі коштів на рахунку — на ваш телефон будуть приходити sms-повідомлення.

«Ще, після зняття коштів з картки у банкоматі, завжди проводьте рукою по клавіатурі, це позбавить можливості шахраїв запам'ятати ваші дані», — радить навчений гірким досвідом Максим Карасьов. А в ситуаціях, коли гроші вже зняли — потерпілий радить тут же блокувати карту, повідомляти б цьому банк-відразу по телефону і якнайшвидше письмово. Потім писати заяву міліцію.

«Чим швидше ви відреагуєте, тим більше шансів у міліції зловити злочинців. Тим вищі ваші шанси отримати назад всі вкрадені у вас гроші. Поки законодавство двояко тлумачить права жертв кардерів на компенсацію від банку. Потерпілому потрібно буде довести, що він ніде не розголошував даних про свою картку, не втрачав її, не віддавав її у чужі руки та ін. Повірте, зробити це дуже непросто, тим більше, що часто гроші з карток списують саме завдяки халатності їх власників» — резюмує юрист Лев Пащенко.

Світлана Єрьоміна, ТСН