chrome firefox opera safari iexplorer

В Україні презентують засекречений щоденник Олександра Довженка

23 лютого 2013 о 11:08

28 лютого 2013 р. об 11.15 у конференц-залі Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України відбудеться презентація спільного українсько-російського збірника документів «Олександр Довженко. Щоденникові записи. 1939–1956 рр.».

Про це УНН повідомили в Академії преси України.

Спільний українсько-російський видавничий проект «Щоденники Олександра Довженка» — перша повна наукова публікація щоденникових записів кіномитця за період з 1939 р. по 1956 р.

До недавнього часу щоденники знаходилися на закритому зберіганні у фондах російських архівів відповідно до заповіту вдови митця Юлії Солнцевої.

Згідно з жанром щоденника автор фіксує основні події свого особистого і творчого життя, починаючи з виходу на екрани фільму «Щорс» (1939) і до завершення роботи над сценарієм «Поема про море» (1956).

Докладно описані історичні події, свідком яких був О. П. Довженко: приєднання Західної України до СРСР, початок Великої Вітчизняної війни, відступ армії та окупація України німецькими військами, визволення України (Харкова, Києва), післявоєнні роки, смерть Сталіна і зміни в житті країни.

Відмінною особливістю цього тексту є його творча складова. Саме сторінкам щоденника О. П. Довженко довіряв свої найпотаємніші творчі плани, розробки сценаріїв «Україна в огні», «Мічурін», оповідання і незавершений роман «Золоті ворота».

Текст записів переданий в авторському викладі російською та українською мовами з подальшим перекладом і розташований так, як він зберігається в особистому фонді О. П. Довженка в Російському державному архіві літератури і мистецтва, загальна кількість одиниць зберігання якого — понад 2,5 тис.

Особливу цінність серед них представляють 74 записні книжки кінорежисера з щоденниковими записами, сценаріями, оповіданнями та статтями.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути