chrome firefox opera safari iexplorer

Сотні перелітних птахів потрапили в зимову пастку через раптові снігопади

26 березня 2013 о 10:55

«Необізнані» зі штормовими попере­дженнями рятувальників, лелеки повернулися з теплих країв на Прикарпаття, керуючись століттями апробованим графіком, i несподівано для себе опинилися в епіцентрі негоди. На щастя, люди не кинули птахів напризволяще, пише Україна молода.

Першими на сполох забили мешканці придністровського села Нижнів, у полі біля якого замерзало близько сотні лелек. З обважнілими від снігу крилами вони не могли літати, потерпаючи від холоду й голоду. Працівники місцевого осередку УТМР та їхні односельчани від минулої п’ятниці й досi підгодовують бузьків, що потрапили в біду, зерном та харчовими відходами, хоча інколи це зробити непросто, позаяк птахи час від часу змінюють дислокацію. Чотирьох лелек з ознаками обмороження нижнівчани взяли додому, аби відігріти та нагодувати.

У подібну халепу на вихідних втрапили близько півсотні пернатих поблизу розташованого північніше Нижнева селища Бовшів. «Якраз їдемо їх годувати, — розповів «УМ» заступник директора Галицького національного природного парку з наукової роботи, керівник центру реабілітації диких тварин Володимир Бучко, якого телефонний дзвінок застав учора опівдні в салоні УАЗа. — Чималі групи перелітних птахів, якщо серед них немає травмованих чи обморожених, зайвий раз не варто турбувати, а ось підгодувати їх за нинішніх складних погодних умов доречно. Варто також повідомити про великі скупчення пернатих природоохоронні органи чи підрозділи служби з надзвичайних ситуацій».

Потерпають лелеки i на Тернопiльщинi. Клич «Рятуймо лелек!», кинутий в інтернет–мережах кимось із небайдужих, знайшов підтримку. Відтак тернопiльськi користувачі почали виставляти на сайти повідомлення про місця дислокації лелечих зграй, а також практичні поради щодо того, як зігріти і нагодувати птахів.

Завдяки таким повідомленням члени громадської організації «Ноїв ковчег» знайшли лелек на річці Серет між селами Івачів та Плотича, біля Горинки в Кременецькому районі та на 20–му кілометрі траси Тернопіль—Чортків. Для порятунку птахів від голоду «ноївці» роблять своєрідні годівнички з поліетиленових сіток, наповнюють їх вареною картоплею, змішаною з мойвою, подрібненими риб’ячими головами та нутрощами риб, хлібом. Відтак прив’язують їх до гілок дерев чи нанизують на високі палиці, щоб їжу не замітало снігом.

Також природозахисники радять при можливості насипати солому чи сіно в місцях скупчення птахів — так їм буде легше зігрітися.

Розділи: Довкілля

31 березня

Інші дати
Микола Бокаріус
1869 – український вчений, один із засновників судової медицини. Першому в Україні було присвоєно звання заслуженого професора (1925). Єдиний в Україні Харківський науково-дослідний інститут судової експертизи носить ім’я його засновника – професора М.С. Бокаріуса.
Розгорнути
Борис Срезневський
1857 – російський і український метеоролог і кліматолог, професор, організатор метеорологічної служби в Україні, директор Київської метеорологічної обсерваторії.
Розгорнути
Корній Чуковський (Микола Корнейчуков)
(1882, м. Санкт-Петербург, Росія - 1969) – російський письменник, перекладач і літературознавець українського походження. Перекладач українських поетів (збірка «Молода Україна»), упорядник кількох видань російських перекладів Тараса Шевченка, автор нарису «Шевченко» (1911). Автор славнозвісних творів для дітей «Айболит», «Мойдодир», «Муха-Цокотуха» та ін.
«Поразительнее всего то, что широкие читательские массы России угадывали гениальность Шевченко даже сквозь плохие переводы, даже несмотря на цензурные бреши. Они так жадно хотели узнать, изучить его твор¬чество, в котором чувствовали столько родного, что требовали и требуют все новых изданий его «Кобзаря» в переводе на русский язык.» (Корній Чуковський).
Розгорнути
Народився Микола Міхновський
(1873, с.Турівка Полтавська область – 1924) – український політичний та громадський діяч, правник, публіцист, ідеолог державної самостійності України, автор славнозвісної брошури «Самостійна Україна».
«І нехай кожний з нас пам'ятає, що коли він бореться за народ, то мусить дбати за ввесь народ, щоб цілий народ не загинув через його необачність. Вперед ! Бо нам ні на кого надіятися і нічого озиратися назад». (Микола Міхновський)
Розгорнути

Новини Дивитися всі