Моніторингова місія ЮНЕСКО заявила, що Україна систематично не виконує рекомендації з охорони буферних зон заповідників Софія Київська та Києво-Печерська лавра.
Про це йдеться у звіті місії ЮНЕСКО, яка відвідала Київ у квітні. Він був оприлюднений перед початком 37-ї сесії Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, яка проходить з 16 по 27 червня в Камбоджі, пише «КоммерсантЪ-Україна».
В документі зазначено, що на 33-й сесії ЮНЕСКО, яка відбулася в 2009 році, Україні порадили створити єдиний орган управління об'єктами всесвітньої спадщини і ввести мораторій на забудову буферних зон, на 34-й сесії (2010 рік) — прийняти генеральний план Києва на 35-й (2011 рік) — розширити межі буферних зон. Жодна з цих рекомендацій не була виконана.
«Місії повідомили, що генеральний план наразі знаходиться на узгодженні в місцевих органах влади, та його прийняття блокується депутатами місцевої ради», — йдеться в документі.
В цей раз ЮНЕСКО рекомендувала Україні до кінця року прийняти новий закон про культурну спадщину, в якому описувалися б поняття буферних зон, а також об'єднати буферні зони заповідників і ввести в них мораторій на нові забудови, прийняти генплан Києва, а також підготувати план реконструкції Варязьких печер.
Зокрема, спостерігачі звернули увагу на «розмитість законодавчих норм», що спрощує забудову буферних зон".
«Закон про містобудування не передбачає обов'язкової археологічної експертизи проектів будівництва, не передбачає участі громадськості в обговоренні проектів. Ці протиріччя визнаються владою, але не усуваються», — зазначили в місії.
«Висотність будівель, дозволених в буферних зонах, вказується від 12 до 25 м, але широкий діапазон призводить до того, що всі нові споруди мають максимальну висоту. Вони не просто змінюють буферну зону, але і погіршують архітектуру своєї перевантаженістю і претензійністю, створюючи стиль псевдо-історизму, модний останнім часом у Києві», — повідомляється в звіті.
Також Моніторинг виявив «плачевний стан» Варязьких печер, розташованих на схилах Дніпра, що пов'язане з «гідрологічними та геологічними факторами».
Крім того, йдеться про відсутність єдиного управління об'єктами: «Зараз адмініструванням об'єктів культурної спадщини займаються Міністерство культури, Київський муніципалітет, адміністрації заповідників, представники церков та громадських організацій. Це призводить до розрізнених рішень».
Нагадаємо, причиною перевірки Києво-Печерської лаври і Софії Київської став резонанс, викликаний активною забудовою буферних зон заповідників — територій, на яких будь-яке будівництво має узгоджуватися з ЮНЕСКО. Україну неодноразово попереджали, що у зв'язку з будівництвом заповідники можуть бути виключені зі списку об'єктів всесвітньої спадщини.