chrome firefox opera safari iexplorer

Лизогубівський Седнів стане заповідником

13 серпня 2013 о 13:41

У селищі Седневі Чернігівської області розпочалася робота зі створення історико-культурнго заповідника «Садиба Лизогубів».

«За дорученням голови облдержадміністрації Володимира Хоменка в області опрацьовується питання створення відділу Національного архітектурно-історичного заповідника „Чернігів стародавній“ — історико-культурного заповідника „Садиба Лизогубів“ у селищі Седневі Чернігівського району», — йдеться у повідомленні департамента інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської ОДА.

Донедавна на території колишньої садиби козацьких полковників і меценатів Лизогубів і в їхньому будинку діяла місцева загальноосвітня школа. Після торішнього відкриття новозбудованого закладу освіти історичні будівлі залишилися без догляду.

Власністю полковників Якова та Юхима Лизогубів Седнів став наприкінці XVII ст. Пізніше перейшов у спадок їхнім нащадкам. Члени даного роду були шанувальниками літератури та мистецтва. Тож свого часу у них гостювали поети й письменники Т. Шевченко, Б. Грінченко та Л. Глібов, художники Л. Жемчужников, Л. Лагоріо, О. Сластіон. Саме в Седневі знаходиться та сама «гора високая», увічнена Глібовим у вірші «Журба».

Тарас Шевченко приїздив до Седнева двічі. На території садиби росте посаджена нам липа і стоїть один із перших в Україні пам’ятників Кобзареві. Пам’ятками, пов’язаними з родиною Лизогубів, є кам’яниця, Воскресенська церква з дзвіницею і безпосередньо їхня садиба з парком.

Розділи: Довкілля

5 серпня

Інші дати
Ілля Рєпін
1844 – визначний художник-реаліст українського походження.
Розгорнути
Народився Юрій Хорунжий
(1937, м. Київ - 2007) - український письменник, журналіст, громадський діяч. автор близько 30 книжок, історичних повістей, романів, оповідань та есе. Зокрема, "Скифи", "Гонитва до мосту", "Таємна грамота", "Гетьмани України" та ін. Упорядник книжки спогадів "Опреа СВУ - музика ГПУ", "Вибраних творів"  Л. Старицької-Черняхівської.
Розгорнути
Народився Борис Антоненко-Давидович
(1899, м. Ромни Сумської обл. - 1930) - український письменник, літературо- і мовознавець. Автор книжок "Запорошені силуети", "За ширмою", "Слово матері", "Як ми говоримо", "Смерть. Сибірські новели. Завищені оцінки".
Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників, це - не тільки ознака, а й обов'язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того працює людина розумово чи фізично.
Розгорнути
Народився Борис Гмиря
(1903, м.Лебедин Сумська  область – 1969) - український оперний та камерний співак. Виконавець основних партій в операх «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, «Наймичка» Миколи Вериківського, «Іван Сусанін» Михайла Глінки, «Русалка» Олександра Даргомижського,  «Фауст» Шарля Гуно).
Розгорнути