Держустанова «Інститут інноваційних технологій і змісту освіти» Міносвіти і науки України уклало низку угод на видання підручників на загальну суму 85,93 млн. грн.
Як повідомляє сайт Наші гроші з посиланням на Вісник державних закупівель, половину всіх підрядів отримали видавництва Генеза (24,81 млн. грн.) і Освіта (28,55 млн. грн.).
Найдорожчими виявилися підручники для шкіл з навчанням іноземними мовами з тиражами в кілька примірників. Так, один примірник книги «Літературне читання. Польська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням польською мовою. 3 клас» коштуватиме понад 607 грн.
«Українська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням польською мовою. 3 клас» обійшовся в 571 грн. Тиражі цих підручників складають 198 примірників.
Разом з тим ціна на них перевищує обіцяну Міністерством освіти і науки, якому нібито вдалося зменшити вартість малотиражних підручників порівняно з попередніми роками. «Вартість найдорожчого підручника мовами національних меншин у 2013 році складає всього 365,64 гривні, коли, наприклад, вартість підручника з біології на мовах національних меншин в 2009 році склала 870,5 гривень», — повідомила прес-служба МОН.
Високу ціну на малотиражні підручники в міністерстві Дмитра Табачника пояснили тим, що їх виготовлення складається не тільки з витрат на папір, картон, плівку та поліграфічні витрати, а й з редакційних та видавничих (авторські гонорари, розробка оригінал-макетів, художні та редакційні витрати) виплат.
Зазначені витрати по кожному підручнику розподіляються на загальний наклад (тираж, обсяг) закуповуються підручників, тобто, чим менше тираж, тим більший відсоток витрат у загальній вартості підручника.
Як нагадують Наші гроші, перевірка Рахунковою палатою ситуації з виданням підручників Міністерством освіти і науки у 2010—2011 роках, коли його також очолював Дмитро Табачник, виявила наступне. Видавництва, яким МОН замовляло підручники, замовляли поліграфічні послуги харківському ТОВ Побутелектротехніка Михайла Шифріна. Після цього компанія замовляла друк в реальних друкарнях, залишаючи собі 60% -85% від загальної суми виділених міністерством коштів.
