chrome firefox opera safari iexplorer

Сьогодні відзначають 300-річчя видатного архітектора українського бароко

10 вересня 2013 о 09:59

10 вересня 2013 року вшановують 300-річчя з дня народження видатного архітектора українського бароко Івана Григоровича-Барського.

Протягом XVII-XVIII століть в Україні склався самобутній архітектурний стиль, який отримав назву «українське бароко». Цей стиль не позначений такою аристократичною пишнотою, як європейський, проте порівняно скромні будинки тих часів справляють сильне враження завдяки природності та невимушеності композицій, смакові та вдалому використанню фольклорних мотивів.

Серед майстрів українського бароко почесне місце посідає киянин Іван Григорович-Барський. Отримавши пристойний рівень освіти, в тому числі і мистецької, в Києво-Могилянській академії, пройшовши вишкіл у інших зодчих, Іван Григорович-Барський спробував себе в архітектурному мистецтві вже у зрілі роки.

Архітектурна спадщина Григоровича-Барського різноманітна, починаючи від водогону із фонтаном «Феліціан», який він влаштував у 1748—1749 роках на Подолі в Києві, далі були будівельні роботи у Кирилівському монастирі на околиці Києва.

На жаль, багато з робіт Івана Григоровича не збереглися. З наявних нині будівель Григоровича-Барського привертає особливу увагу Покровська церква (1766) на однойменній вулиці у столиці. Так само збереглася й Набережно-Микільська церква (1772—1775) на вулиці Григорія Сковороди у Києві.

Іван Григорович-Барський залишив свій творчий спадок і за межами Києва — у Межигір‘ї, Козельці (Собор Різдва Богородиці, Будинок полкової канцелярії), Золотоноші (Спасо-Преображенський собор Красногірського монастиря).

Народним депутатом України Миколою Томенком на розгляд Верховної Ради був внесений Проект Постанови «Про відзначення 300-річчя з дня народження Івана Григоровича-Барського», який був підтриманий 318 народними депутатами.

А сьогодні, 10 вересня, з нагоди 300-річчя від дня народження Івана Григоровича-Барського, Микола Томенко організовує презентацію об’єктів-номінантів акції «7 чудес Києва» (Старий Поділ, Києво-Могилянська академія, комплекс будівель вул. Сагайдачного), під час якої журналісти відвідають об’єкти, до будівництва яких був причетний цей видатний архітектор українського бароко.

У презентації візьме участь Микола Томенко як голова Оргкомітету акції «7 чудес Києва» та науковці Києво-Могилянської академії.

Захід розпочнеться о 12:00 біля біля входу до Києво-Могилянської академії (головний корпус).

«Рідна країна»

29 квітня

Інші дати
Народився Леонід Верещагін
(1909, м.Херсон, - 1977) - український і російський фізик, доктор фізико-математичних наук без захисту дисертації, академік. Автор розробки апаратури високого тиску для проведення наукових досліджень і технологічних праць. Під його керівництвом в СРСР вперше отримано синтетичні алмази.
"Академік... Верещагін входив до когорти вражаючих творців...дива в науці й техніці третьої чверті ХХ ст., до якої належали видатні особи - С. П. Корольов, М. В. Келдиш, П. Л. Капиця, А. М. Прохоров... і багато інших, які визначали рівень не тільки вітчизняної, а й світової науки." (Віра Євдокимова)
Розгорнути
Народився Григорій Денисенко
(1919, с. Ходорів Київської обл. - 1999) - учений, професор, доктор технічних наук, член-кореспондент АН УРСР. За його ініціативи вперше в СРСР було побудовано випробувальний полігон "Десна" з комплексного використання відновлювальних джерел енергії.
Розгорнути
1648 – почалася битва під Жовтими Водами
Битва під Жовтими водами (29 квітня— 16 травня 1648) — битва між військами Речі Посполитої і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками. Перша переможна битва в ході Національно-визвольної війни 1648 – 1654 років, що мала величезне політичне і воєнне значення для Богдана Хмельницького та самого ходу війни.
«Бог не без милості, козак не без щастя» (Українське прислів'я)
Розгорнути