chrome firefox opera safari iexplorer

У Києві ще одна скандальна забудова

12 вересня 2013 о 13:46

Будинок на розі вулиць Хрещатик та Б. Хмельницького (40/1), збудований у кінці ХІХ сторіччя, може стати історією.

Нові власники збираються його повністю перебудувати, знехтувавши не лише охоронним статусом, а й тим, що будівля знаходиться в єдиному вцілілому після війни кварталі на головній вулиці столиці.

Про це вчора журналістам під час прес-конференції розповів народний депутат ІІ-VІ скликань Володимир Стретович, пише Голос України.

Хрещатик 40/1 більше відомий корінним киянам як Центральний гастроном. За радянських часів це був один з небагатьох продуктових магазинів, що працював до 23-ї години. А краєзнавці вказують, що з цим будинком пов’язана значно цікавіша історія.

Висотка на Хрещатику

До революції тут розміщувався так званий «готель Кане» — дешеві мебльовані кімнати, які можна було винаймати не лише на кілька днів, а й на кілька років.

Особливої слави готель зажив завдяки його мешканцям. Зокрема, серед них були художник Михайло Врубель, гетьман Павло Скоропадський, драматурги Панас Саксаганський та Іван Карпенко-Карий, поет Максим Рильський.

Володимир Стретович вважає, що там непогано було б відновити готель з номерами Врубеля, Скоропадського, а не знищувати будівлю повністю. Водночас, схоже, саме це збираються зробити нові власники. «Новобудова матиме висоту 55 метрів, тоді як існуючим генеральним планом Києва в Центральному історичному ареалі заборонено будівництво споруд вище за 27 метрів», — обурюється пан Стретович.

Врятувати те, чого немає

Утім, сьогодні будинок не нагадує ані «готель Кане», ані сучасний хмарочос. Це, швидше за все, — непорозуміння на центральній вулиці (на знімку — на передньому плані).

Три верхні поверхи щільно затягнуті рекламним «простирадлом». На першому — за ятками «Морозиво», «Чікен бургер» та іншими, що вросли у будинок, навіть не видно стін.

Здогадатися, що ця споруда є хоч якоюсь цінністю, перехожому практично неможливо, і, вочевидь, якщо найближчим часом власники не візьмуться до ремонту, то не знадобиться навіть дискусія — будинок зруйнується сам.

Розділи: Суспільство

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути

Новини Дивитися всі