chrome firefox opera safari iexplorer

18 лютого: це цікаво знати

18 лютого 2011 о 00:02

Найкраща помилка та, якої припускаються у навчаннi.
Григорій Сковорода

18 лютого за григоріанським календарем 49 день року. До кінця року залишається 316 днів.

За церковним календарем 18 лютого вшановують мученицю Агафію, святителя Феодосія – архієпископа Чернігівського, мученицю Феодулію і мучеників Елладія, Макарія, Євагрія та ікону Божої Матері Єлецько – Чернігівську, Сицилійську або Дивногорську, звану «Прикликання загиблих».

У народі 18 лютого колись вшановували покровительку корів Агаф’ю. Господині цього дня молилися, аби протягом року свята оберігала худобу від хвороб. Адже останній місяць зими та перші місяці весни є найтяжчими для господарств. У цей час завжди говорили: «Все, що літо приробило, зима вже з’їла, а весна ще не настаралася».

Іменинниками 18 лютого є:
Феодосій, Агафія, Василина, Макар, Антон

18 лютого народились:
1855 — Лев Симиренко, український селекціонер, помолог. Автор широковідомого сорту яблунь «Ренет Симиренко»;
1890 — Володимир Корецький, український вчений-правознавець, один з творців міжнародного господарського права, автор першого в Україні і колишньому СРСР підручника «Нариси міжнародного приватного права»;
1900 — Оксана Петрусенко, українська оперна співачка. Одна з кращих виконавиць українських народних пісень і романсів. Голос Оксани Петрусенко є голосом-символом України її часу;
1929 — Теодозія Бриж, український скульптор.

Події 18 лютого:
1918 – Засновано Черкаський краєзнавчий музей.
1966 — Завершене видання першої Української Радянської Енциклопедії

18 лютого 2011 року у Місячному календарі 14 та 15-ий день:
До обіду корисно займатися будь-якою фізичною працею. Всі справи, початі протягом цього дня, завершуються успішно, а тому початок будь-якої важливої справи краще перенести на цей час. Після обіду корисно захищати справедливість і їсти калину – для покращення пам’яті.

Чи знаєте ви, що:

Калину в Україні шанували здавна, вважаючи священною. Адже вона була прадавнім символом сонця, вогню. Червоні кетяги означають молодість, здоров'я, кохання, вірність. Цвіт – красу і вроду, дівочу честь; стиглі ягоди – материнство; опущені віти – тугу, сум; почорнілі ягоди – горе.

Калину завжди саджали біля криниці, прикрашали нею хату, коровай, весільне гільце, заквітчували коси дівчатам. Також колись на могилі молодої людини садили кущ калини. Адже вона вважалася символом неперервності життя, роду, України, нескореності козацтва.

Львівський вчений-мовознавець М. Рогович висловив цікаву версію походження синього і жовтого кольорів на нашому прапорі. Він стверджує, що слово «хохол»— тюркського походження.

Воно створено з двох самостійних слів: «хох», що значить синій, голубий, небесний, та «юлу»— жовтий, золотавий. Це поєднання, на думку мовознавця, й створило слово «хохол», тобто синьо-жовтий.

Аліна Астахова, «Рідна країна»

7 жовтня

Інші дати
7 жовтня відзначаємо:
  • Всесвітній день архітектора.
  • Міжнародний день житла (Всесвітній день Хабітат).
  • Міжнародний день лікаря.
Розгорнути
1253 — коронація галицько-волинського князя Данила Романовича (Галицького)
королівською короною, надісланою Папою Іннокентієм IV. Данило Галицький (1201 – 1264) відновив і розбудував Галицько-Волинську державу. Сприяв розвитку міст, залучаючи туди ремісників і купців. За його правління були побудовані міста Холм, Львів, Кременець, Данилів, Стіжок. За часів його князювання Галицько-Волинська держава, маючи кордони по Карпатах, Дніпру та Дунаю, була фактично найбільшою державою Європи, праобразом першої української національної держави.
Історичною заслугою Данила Романовича було об’єднання в одне князівство земель Галичини і Волині, роз’єднаних після смерті Романа… Данилові не вдалося здійснити свого найголовнішого наміру — визволити західні землі з-під ординського ярма. Але державна організація, яку він створив, була настільки сильна, що ханські орди не змогли її зруйнувати, і Галицько-Волинське князівство знову підвелося із занепаду і набрало нової сили. (Іван Крип’якевич)
Розгорнути

Новини Дивитися всі