Вчені попереджають: кількість людей з діагнозом «депресія» безпосередньо залежить від рівня доступності медичних послуг — наприклад, в Іраку такий діагноз майже не ставлять, тому що там з такою проблемою до лікарів не ходять.
Українці нечасто страждають від хронічного поганого настрою: у нашій країні діагноз «клінічна депресія» поставили менш ніж 4% громадян (близько 1,8 млн осіб). Такі результати дослідження австралійським Університетом Квінсленда лікарської статистики. Згідно з даними аналізу, найвищий рівень депресії — на Близькому Сході і в Північній Африці, у Східній Європі та в Карибському регіоні (там такий діагноз отримали понад 7% населення). А найнижчий рівень зафіксований у Східній Азії, Австралії та Новій Зеландії. У Росії, на відміну від України, відсоток людей з діагнозом «клінічна депресія» досить високий (7%, або 10 млн осіб), пише «Сегодня».
Вчені попереджають: кількість людей з діагнозом «депресія» безпосередньо залежить від рівня доступності медичних послуг — наприклад, в Іраку такий діагноз майже не ставлять, тому що там з такою проблемою до лікарів не ходять. У деяких країнах взагалі немає лікарської статистики, тому вченим довелося робити висновки на основі власних розрахунків і опитувань населення.
За словами психолога Олександри Чистиліна, рівень захворюваності депресією пов'язаний з новинним фоном, рівнем демократії в країні і умовами роботи.
«Судити по поставлених діагнозами не зовсім коректно: українці не люблять ходити по психологам, та й взагалі по лікарях. Американці тікають після тижня похмурого настрою до лікаря, а у нас це — звичайнісінький тиждень. Якщо говорити про різницю з Росією, то вищий рівень депресивності можна пояснити тим, що у них більш жорсткі закони, похмурий новинний фон, більше відчуття тиску на населення і більше агресії, що йде від самого населення. Все це впливає на настрій людини: вона не почувається вільною, а «клітка» завжди знижує фон щастя . Ну, а друга причина — можливо, що у великих містах Росії походи по психологах популярніші, ніж у нас».
«Українці багато думають про гроші. Але все ж таки менше, ніж росіяни. Швидше за все, незважаючи на часті стреси і безліч причин для поганого настрою, українці здатні переживати зневіру самостійно і не впадати в депресію. На неї просто немає часу: робота не дає зупинитися і захопитися «стражданням». Росіяни, мені здається, більш ліниві, більш схильні перекладати провину за свої проблеми на владу і помітно більше п'ють (адже це також одна з передумов до діагнозу) — звідси і депресія», — говорить психолог Наталія Єфименко.
Згідно з даними ВООЗ за 2011 рік, від клінічної депресії в світі страждають близько 121 млн людей (зафіксовані випадки). Причому в країнах з відносно високим рівнем доходів симптоми депресії спостерігаються у 28% населення, а в країнах з середнім і низьким рівнем доходів (у тому числі в Україні) — всього у 20%. Так що низький рівень депресії в Україні може бути пов'язаний і з рівнем доходів. «Чим менше людина думає про доходи, тим вона щасливіша. Заможна людина боїться втратити накопичене, і це призводить до ще більш важких стресів, — каже психолог Олексій Васильєв. — Тому в бідних країнах люди бувають щасливішими».
