chrome firefox opera safari iexplorer

Національному музею Шевченка заважають готуватись до 200-річчя Кобзаря?

21 листопада 2013 о 15:20

Працівники Національного музею Тараса Шевченка оприлюднили звернення, у якому нарікають на заважання з боку громадськості готуватись до 200-річчя Кобзаря.

Про це йдеться у заяві музейників, яка надійшла на адресу ridna.ua.

Як повідомляють представники НМТШ, українська громадськість «оприлюднює у пресі відверто неправдиві факти про ремонтно-реставраційні роботи та нову експозицію музею».

«Представники «української громадськості», очолювані колишнім генеральним директором музею Наталією Клименко, колишнім генеральним директором Заповідника у Каневі Ігорем Ліховим (людьми, які упереджено і заангажовано висвітлюють ситуацію), за підтримки голови Комітету Верховної Ради з питань культури і духовності Вячеслава Кириленка, збурюють суспільство і публікують відверто неправдиві факти про ремонтно-реставраційні роботи та нову експозицію музею, мовляв, тут будують підземний паркінг, ресторан, багатоповерхівку?! Науковці турбуються, чи хтось зрештою відповість за відверту брехню на адресу музею?», — йдеться у зверненні.

«На вимогу Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності ініціюються неконструктивні громадські обговорення, через які колектив просто не може працювати в нормальному режимі. На безплідні багаточасові обговорювання витрачається дорогоцінний час, а до 9 березня залишилося 4 місяці! Більше того, на цих обговореннях звучать відверті образи і безпідставні звинувачення на адресу керівництва і колективу музею, що призводить до негативного клімату і напруженої атмосфери. Замість конструктивних пропозицій щоразу звучать лише вимоги повернути попередню експозицію», – йдеться у заяві.

«Наголошуємо, що експозиція музею не змінювалася з 1989 року. Адже, у 2006 році відбулося оновлення експозиції на базі попередньої (1989 року) і концептуально вона лишилася незмінною: монографічний спосіб, за хронологічно-тематичним принципом побудови експозиції. У зв’язку з цим так звану «оновлену» (до речі, за один лише місяць!) експозицію 2006 року, відвідували переважно приведені вчителями учні та студенти. Шевченка представляли так само, як і 25 років тому! Саме тому на обговоренні концепції нової експозиції музею Євген Сверстюк зазначив, що „Експозиція була зроблена не для того, щоб ми полюбили Тараса Шевченка, а щоб ми з допомогою Шевченка полюбили совєтський режим“.

В 1949 році, коли відкрився Музей, експозиція формувала образ Шевченка революціонера й демократа. В 1989 році Шевченко постав вже національним пророком, зберігши при цьому ще радянський спосіб «підручникового» розгортання теми. До того ж, експозиція 2006 року була перенасиченою експонатами, що відволікало увагу відвідувачів, також було відсутнє відповідне експозиційне обладнання для представлення оригіналів акварелей та сепій художника. Саме тому впродовж років оригінали графіки Шевченка (акварелі) показувалися лише в березні-травні, під час Шевченківських днів, і це при тому, що Національний музей Тараса Шевченка зберігає 90% художнього доробку митця.

Незважаючи на всі аргументи, Комітет ВР у своїх рекомендаціях вважає за доцільне повернути «стару експозицію»! Таким чином перекреслено багаторічну роботу колективу над вивченням мистецької спадщини Тараса Шевченка та розробкою нової експозиції, в якій нарешті має постати світова велич Тараса Шевченка», – наголошують музейники.

«Отже, музеєві свідомо перешкоджають здійснювати підготовку до 200-річчя від Дня народження Тараса Шевченка і виконувати УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 257/2012 Про додаткові заходи з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка, одним із пунктів якого є: проведення ремонтно-реставраційних робіт у Національному музеї Тараса Шевченка та його філіях у місті Києві – Літературно-меморіальному будинку-музеї Т.Г.Шевченка та Меморіальному будинку-музеї Т.Г.Шевченка, а також обладнання приміщень цих музеїв сучасними засобами охоронної сигналізації та музейним устаткуванням, створення інтерактивних музейних експозицій», — вважають працівники НМТШ.

На їхню думку, цьому перешкоджанню є кілька причин. «З одного боку, це суб’єктивне невдоволення людей, які керували музеєм і нічого не зробили для того, аби хоч якось вплинути на вирішення критичної ситуації. З іншого – спроба дискредитувати дії КМДА та Міністерство культури, без допомоги яких ми не мали жодного шансу розпочати ремонтно-реставраційні роботи», — йдеться у повідомленні музею.

«Колектив Національного музею Тараса Шевченка став заручником упереджених «представників громадськості». Проте в результаті постраждає в першу чергу Тарас Шевченко, який, якщо колективу музею не дадуть працювати, постане таким, як і раніше – мужицьким генієм серед рушників та килимів. А чи зрозуміє нас в такому випадку світ? Чи побачить молоде покоління академіка гравюри, українського Рембрандта, митця Тараса Шевченка, генія, поета, письменника художника і мислителя?», – йдеться у заяві НМТШ.

«Рідна країна»

29 квітня

Інші дати
Народився Леонід Верещагін
(1909, м.Херсон, - 1977) - український і російський фізик, доктор фізико-математичних наук без захисту дисертації, академік. Автор розробки апаратури високого тиску для проведення наукових досліджень і технологічних праць. Під його керівництвом в СРСР вперше отримано синтетичні алмази.
"Академік... Верещагін входив до когорти вражаючих творців...дива в науці й техніці третьої чверті ХХ ст., до якої належали видатні особи - С. П. Корольов, М. В. Келдиш, П. Л. Капиця, А. М. Прохоров... і багато інших, які визначали рівень не тільки вітчизняної, а й світової науки." (Віра Євдокимова)
Розгорнути
Народився Григорій Денисенко
(1919, с. Ходорів Київської обл. - 1999) - учений, професор, доктор технічних наук, член-кореспондент АН УРСР. За його ініціативи вперше в СРСР було побудовано випробувальний полігон "Десна" з комплексного використання відновлювальних джерел енергії.
Розгорнути
1648 – почалася битва під Жовтими Водами
Битва під Жовтими водами (29 квітня— 16 травня 1648) — битва між військами Речі Посполитої і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками. Перша переможна битва в ході Національно-визвольної війни 1648 – 1654 років, що мала величезне політичне і воєнне значення для Богдана Хмельницького та самого ходу війни.
«Бог не без милості, козак не без щастя» (Українське прислів'я)
Розгорнути