chrome firefox opera safari iexplorer

Guardian: Україна – це здобуток для Євросоюзу

03 грудня 2013 о 16:42

Стовп Європи

На думку британського видання Guardian, в України є всі можливості стати одним зі стовпів Європейського Союзу. Це велика країна, багата на природні ресурси та з досить непоганою промисловою базою, відзначає видання, і згодом вона могла долучитися до вищої ліги європейських держав, таких, як Німеччина, Іспанія, Британія, Італія та Польща саме через свій розмір, населення та економічну важливість.

Україна – це здобуток для Євросоюзу. Але чи випустив ЄС цей здобуток зі своїх рук, питає газета.

Зараз українці вийшли на вулиці, протестувати проти рішення урядовців призупинити підписання угоди з ЄС. Але насправді президента Януковича повинні хвилювати більш загальні вимоги, що звучать на вулицях. Вже зрозуміло, що значна кількість українців втомилася не тільки від президента Януковича особисто, але й від цілої когорти некомпетентних політиків та бізнесменів, що перетворилися на політиків, які постійно марнували можливості країни з часів розвалу Радянського союзу.

За словами видання, протестувальники вийшли не проти одної людини, а проти системи, тобто її відсутності.

Сплячий гігант

Польська Gazeta Wyborcza, своєю чергою, називає Україну «сплячим на сході економічним гігантом». Видання згадує про багатства України, такі як природні ресурси, легендарний чорнозем, розвинений індустріальний сектор та вигідне положення на перехресті стратегічних торговельних шляхів. Але щоб скористатися з усього цього багатства, країні необхідно провести економічні реформи.

Зараз за показниками ВВП Україна перебуває на 54 місці в світі (Польща — 24), що, звичайно, не відповідає амбіціям та можливостям країни з такими ресурсами.

Європа та Росія є найбільшими торговельними партнерами України, і саме між ними точиться зараз боротьба за її прихильність. Але відсутність стабільності всередині країни, брак чітко визначених правил ведення бізнесу та різкі зміни політичного курсу не дозволяють країні залучити зовнішні інвестиції, які допомогли б розкритися Україні, як економічному гіганту, пише видання.
Не так сталося, як хотілося

«Це б мобілізувало прибічників дороги на Захід, та переконало б тих, хто вагається, що цією дорогою варто йти»

Павел Коваль газеті Rzeczpospolita

Якщо президент України Віктор Янукович вважав, що непідписання угоди з ЄС та зближення з Росією буде для нього оптимальним рішенням, то натовп протестувальників, що вийшов на вулиці України, вказав йому на помилку, каже газета Independent.

Для багатьох людей, втомлених від політичної системи, яка не працює, та економічних негараздів країни, рішення пана Януковича відмовитися від євроінтеграції стало останньою краплею. І те, що ще донедавна виглядало, як чергова перемога агресивної путінської дипломатії, вже не є таким певним.

Україна навіть може поновити перемовини з ЄС, пише видання. Але Брюссель повинен витягнути для себе урок з подій в Україні. Навіть 20 років після проголошення незалежності, країна залишається поділена та слабо захищена від зовнішнього впливу. Можливо, Європі варто частково змінити свій підхід до України, але в жодному разі не поступатися принципами демократії та свободи, пише видання.

Без віз?

А ось у польської газети Rzeczpospolita свій рецепт допомоги українцям. Скасувати візи для українців, які подорожують до Євросоюзу, апелює газета до Брюсселя. Таку ідею підтримують і польські політики, зокрема Павел Коваль та Олександр Квасневський.

«Важливо, щоб ми, через лібералізацію візового режиму, дозволили якомога більшій кількості людей зі сходу побачити захід на власні очі», — пише пан Квасневський. Декларація про послаблення візового режиму, напевно б, допомогла змінити настрої в Україні, додає видання.

«Це б мобілізувало прибічників дороги на Захід, та переконало б тих, хто вагається, що цією дорогою варто йти», — каже пан Коваль. Звичайно, це б вимагало певних змін в українському законодавстві, зайняло б певний час, але б спростило життя багатьом українцям, пише видання.

Джерело: BBC
Розділи: Аналітика

29 квітня

Інші дати
Народився Леонід Верещагін
(1909, м.Херсон, - 1977) - український і російський фізик, доктор фізико-математичних наук без захисту дисертації, академік. Автор розробки апаратури високого тиску для проведення наукових досліджень і технологічних праць. Під його керівництвом в СРСР вперше отримано синтетичні алмази.
"Академік... Верещагін входив до когорти вражаючих творців...дива в науці й техніці третьої чверті ХХ ст., до якої належали видатні особи - С. П. Корольов, М. В. Келдиш, П. Л. Капиця, А. М. Прохоров... і багато інших, які визначали рівень не тільки вітчизняної, а й світової науки." (Віра Євдокимова)
Розгорнути
Народився Григорій Денисенко
(1919, с. Ходорів Київської обл. - 1999) - учений, професор, доктор технічних наук, член-кореспондент АН УРСР. За його ініціативи вперше в СРСР було побудовано випробувальний полігон "Десна" з комплексного використання відновлювальних джерел енергії.
Розгорнути
1648 – почалася битва під Жовтими Водами
Битва під Жовтими водами (29 квітня— 16 травня 1648) — битва між військами Речі Посполитої і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками. Перша переможна битва в ході Національно-визвольної війни 1648 – 1654 років, що мала величезне політичне і воєнне значення для Богдана Хмельницького та самого ходу війни.
«Бог не без милості, козак не без щастя» (Українське прислів'я)
Розгорнути