Іноземні видання продовжують обговорювати українську кризу.
Шведи на допомогу — Sverigesradio
Більшість шведів позитивно ставиться до потенційного членства України в Євросоюзі і підтримує санкції проти Росії. Шведи також більш схильні до відправки в Україну військового обладнання: 42% опитаних шведів відповіли на це питання позитивно, порівняно з 25% в середньому у країнах Євросоюзу, пише шведське видання.
Швеція вирізняється, як і в минулі роки, тим, що є країною, найбільш негативно налаштованої щодо Росії з усіх країн, що беруть участь в опитуваннях (78%) — тенденція, яка посилилася в замірі цього року, зазначає директор інституту. Зросла серед шведів підтримка потенційного членства країни в НАТО: від 24% в 2011 році до 36% в 2012 році і до 39% цього року. Противників членства Швеції в НАТО стає все менше: від 69% в 2011 до 54% в 2013 році, зазначає видання.
Модернізація Путіна — Infobae
Президент РФ Володимир Путін вважає, що держпрограма із модернізації озброєння на 2016—2025 роки повинна бути зосереджена на виробництві нових видів наступальних озброєнь, які змогли б забезпечити гарантоване ядерне стримування. Крім того, в рамках держпрограми передбачається переозброєння стратегічної дальньої авіації, а також створення нової системи високоточних звичайних озброєнь, пише аргентинське видання.
Російський президент не став вдаватися в деталі нової зброї, наголосивши, що нові системи повинні гарантовано долати будь-яку систему ПРО. Слід зазначити, що російський президент не просто так зробив у своїй промові ставку на створення систем високоточних звичайних озброєнь. Справа в тому, що з цього виду озброєння США й інші країни НАТО мають значну перевагу в порівнянні з Росією, зазначає видання.
Образ ворога — Die Zeit
Чому наближення ЄС і НАТО до Росії небезпечно для інтересів останньої? НАТО, звичайно, розширилося, але ніколи не погрожувало Росії. Навпаки, воно постійно пропонувала Москві співпрацю, починаючи від різних договорів з роззброєння, через створення Ради Росія — НАТО і закінчуючи створенням спільної протиракетної оборони. Власне, хіба виникала загроза Росії на її кордоні з Норвегією, Естонією, Латвією і Литвою? Або, може, їй загрожувала Фінляндія, будучи членом ЄС? — пише німецьке видання.
<...> Справа в тому, що Росія завжди отримувала вигоду з високого рівня добробуту і стабільності цих країн — в рамках регіональних об'єднань і просто в силу історично тісних економічних зв'язків з ними. У випадку з Україною все було б рівно так само. Але Володимир Путін, звичайно, не може в цьому зізнатися, бо тоді багато його співгромадян запитали б, чому вони не можуть насолоджуватися і тим, й іншим — добробутом і демократією, зазначає видання.
Газовий удар — Newsweek Polska
Уже в липні Газпром направив застереження газовим концернам, які перепродують російський газ Україні, попереджаючи, що така практика може суперечити їхнім контрактами з Газпромом. У зв'язку з цим компаніям, які підтримують Україну, доводиться рахуватися з ризиком зменшення обсягу поставок. Схоже, що росіяни виконали свою погрозу, оскільки в останні дні обсяг російського газу, що надходить до Польщі через Білорусь, впав більш ніж на 20%. Можна припустити, що таке обмеження відповідає договору між концерном PGNiG і Газпромом. Газова криза з цього приводу Польщі не загрожує: газосховища заповнені, а поставки з Росії поки настільки великі, що разом з вітчизняним видобутком зможуть у найближчі місяці покрити попит, пише польське видання.
Цей удар спрямований проти України. Зменшення поставок ускладнить польській стороні перепродаж газу українцям (а, можливо, зробить його неможливим), що у зв'язку з наближенням зими може стати для їхньої країни великою проблемою, зазначає видання.
