chrome firefox opera safari iexplorer

У понеділок — відкриття в лаврі пам’ятного знаку Тарасу Шевченку

28 вересня 2014 о 09:20

У понеділок, 29 вересня 2014 р., о 14:00 на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» (вул... Лаврська, 9) відбудеться урочисте відкриття пам’ятного знаку Тарасу Шевченку.

У відкритті візьмуть участь:

  • Микола Томенко, ініціатор ідеї, голова Громадського оргкомітету
  • Любомир Михайлина, директор Києво-Печерського заповідника
  • Сергій Гальченко, виконавчий директор Всеукраїнської асоціації музеїв
  • Іван Гладуняк, громадський діяч, один з меценатів проекту
  • а також лауреати Шевченківської премії Анатолій Хостікоєв, Наталія Сумська, Марія Матіос та інші.

Нагадаємо, з нагоди святкування 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка виникла ідея встановлення пам’ятного знаку на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» на місці, де Тарас Шевченко робив свої відомі малюнки лаври, зокрема, у 1846 році намалював Церкву Всіх Святих.

Проект реалізовано за кошти меценатів та членів Громадського оргкомітету. Пам’ятний знак виготовлено Творчою майстернею Олеся Сидорука та Бориса Крилова.

Громадський оргкомітет, до складу якого входять засновник Фонду «Рідна країна» Микола Томенко, виконавчий директор Всеукраїнської асоціації музеїв Сергій Гальченко, а також лауреати Шевченківської премії Анатолій Хостікоєв, Наталія Сумська та Марія Матіос, провів конкурс на кращий пам’ятний знак та обрав переможця. Проект пам’ятного знаку був презентований громадськості та затверджений Вченою радою Заповідника.

Урочисте відкриття пам’ятного знаку заплановано на 29 вересня — день створення Національного заповідника «Києво-Печерська лавра».

«Рідна країна»

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути