Мукачівський замок — видатна воєнно-архітектурна пам'ятка епохи феодалізму — увінчує одиноку сопку вулканічного походження, що підноситься на висоту близько 70 м над долиною р. Латориці. Цей грандіозний комплекс оборонних споруд склався протягом багатовікової історії Закарпаття. Він є надзвичайно складною й розвиненою системою, на окремих ланках якої можна простежити майже всі етапи розвитку оборонного будівництва Середньої Європи.
Гадають, що вже в ІХ-Х ст. на цій горі існувало невелике прикордонне укріплення Київської Русі за Карпатами, яке було зруйноване татаро-монголами в 1242 р.Найдавніше ядро мурованого замку в Мукачеві, що займало східну частину гірської вершини, склалося з однієї квадратної в плані башти-донжона з криницею в нижньому ярусі, підсиленої ровом та валом. Детальні обміри та натурні дослідження 1971 — 1973 pp. дали змогу точніше визначити ту частину замку кінця XIV — початку XV ст., будівництво якої пов'язане з іменем русько-литовського князя Ф. Коріатовича. У 1396 р. угорський король Сигізмунд подарував йому Мукачеве та закріплені за замком володіння. На початку XV ст. донжон обведено кам'яним оборонним муром з кількома півкруглими або підковоподібними в плані баштами. Три з них збереглися до нашого часу. Форма плану замкового подвір'я — Верхнього замку — наближалася до овалу або до прямокутника з закругленою південною частиною.
В'їзд у Верхній замок був влаштований, напевне, з півдня. Існуючий нині прохід на його подвір'я з Середнього замку в південно-східній круглій башті влаштовано значно пізніше. На рівнині, що оточує гору, існував рів, який наповнювався водою з р. Латориці, а на внутрішньому березі рову був укопаний дубовий частокіл — «паланок», який і дав давню назву замкові. Первісно до замку вела крута дорога по південному схилу гори, а на початку XVII ст. на західному схилі було влаштовано нову дорогу, якою користуються й нині.Поширення й удосконалення вогнепальної зброї, яка потребувала модернізації фортифікаційних споруд, а також пошкодження цих споруд під час воєнних дій та зміна володарів замку були причиною того, що його протягом XVI-XVIII ст. неодноразово добудовували та удосконалювали.
Поступово забудовувалася терасами вся Замкова Гора. Комплекс споруд, які футтувалися навколо дворів Верхнього, Середнього й Нижнього замків, та передворітпі укріплення «спускалися» в напрямку північ-південь.У 1633 p., коли замком володів семиградський (трансільванський) князь Георгій Ракоці, французькі інженери докорінно, згідно з новими досягненнями фортифікаційного мистецтва, удосконалили оборонну систему замку.
В цей час збудовано могутні кам'яні бастіони, що збереглися до нашого часу, та систему звідних мостів з надвтзними спорудами. Мукачівський замок перетворився на могутню бастіонну, пристосовану до артилерії, фортецю, взяти яку приступом було майже неможливо. Він складався з трьох основних частин, відокремлених одна від одної стінами та витесаними в скелі ровами, через які перекинуто мости (в давнину — звідні). Кожна з цих частин могла захищатися самостійно.У 1688 р. після облоги німецькими військами, яка тривала близько трьох років, замок був дуже пошкоджений і потребував ремонту й перебудов згідно з вимогами тогочасної військової техніки. Поблизу первісного «паланка» рови засипали й набагато далі від гори, на відстані близько 120-250 м від них, за італійською системою насипали вали з сімома виступними могутніми кам'яними п'ятикутними бастіонами. Зовні вали оточував рів, який наповнювавсяводою p. Латориці. Одночасно в замку збудовано нові житлові та господарські корпуси.
Тоді в основному й склалася та забудова замку, яка збереглася до нашого часу.Подвір'я Верхнього замку утворене П-подібним у плані палацом його володарів, який складається з кількох житлових та господарських корпусів.Трапецієподібний у плані двір Середнього замку розташований на другій терасі, нижче від Верхнього замку на 6-8 м, і оточений дво- та триповерховими корпусами, в яких містилися казарми гарнізону та арсенал. Оборонні споруди Середньогозамку складалися з кам'яних мурів, ровів та чотирьох бастіонів.Третя тераса розташована нижче від Середнього замку на 10 м. Тут розміщується Нижній замок, утворений трьома корпусами, збудованими на бастіонах. З півночі двір Нижнього замку сполучався мостом ізСереднім замком, а з півдня через звідний міст, прокладений над сухим ровом, — з равеліном.На найнижчій терасі посередині сухого рову на початку XVII ст. зведено надбрамну башту — останню оборонну споруду, якою, в основному, було завершено забудову замку.
Мукачівський замок разом з усіма своїми спорудами, ровами та оборонними мурами займає площу 13 930 м2. Довжина його — 248 м, максимальна ширина — 101 м. Його житлові та господарські будівлі налічують понад 120 приміщень. Він має велику історико-архітектурну цінність як один з найбільших і найскладніших оборонних комплексів на території України.
