chrome firefox opera safari iexplorer

У Софії Київській можливі нові руйнування

24 жовтня 2014 о 09:51

У постійній Комісії Київради з питань культури та туризму не виключають нових руйнувань у Національному заповіднику «Софія Київська» через його незахищеність від будівництва об’єктів у буферній зоні.

Як передає кореспондент УНІАН, про це заявив на прес-конференції в Києві громадський активіст, голова комісії Київради з питань культури і туризму Ігор Луценко.

Він зазначив, що у буферній зоні «Софії Київської» було видано більш як 50 землевідводів.

«І це землевідводи не під якусь естетичну ситуацію, а саме під забудову. Серед них одне з «найвизначніших» будівництв — на Гончара, 17/23. Є ще й інші небезпеки будівництва. Тобто, сьогодні ми маємо ситуацію, коли «Софія» з точки зору будівництва не є захищеною. А є скоріше об’єктом, який треба внести у список об’єктів Всесвітньою спадщини ЮНЕСКО, які під небезпекою, під загрозою, в який були поміщені певні пам’ятки в Афганістані та в інших зонах — зонах стихійних лих чи військових конфліктів тощо», — сказав Луценко.

За його словами, руйнування, які стаються на території «Софії Київської», серед яких і останнє – падіння частини стіни, свідчать про існуючу тенденцію «відсутності належної системи охорони спадщини».

«І «Софія» є однією з найцінніших пам’яток, можливо №1, і відповідно в ній відображається все нехлюйство чиновників, вся недосконалість нашого українського законодавства і відповідна корупційна воля певних корпоративних інтересів», — зазначив Луценко.

За його словами, комісія порушуватиме це питання у Київраді. При цьому Луценко прогнозує «довгу боротьбу» із врятування заповідника.

Генеральний директор «Софії Київської» Олена Сердюк зазначила, що заповідник у 2013 році надіслав до КМДА документи щодо будівельного режиму в його зонах – йдеться про зони як з обмеженим будівництвом, так і про заборону взагалі будувати.

«До цього часу рішення Київради, на жаль, не було виконано. Так само як в лютому цього року: ми розробили постанову Верховної Ради, вона була передана до профільного міністерства, і там до цього часу Верховна Рада її не прийняла», — наголосила гендиректор заповідника, висловивши сподівання, що невдовзі на проблему із забудовою територій навколо «Софії Київської» звернуть увагу.

За словами Сердюк, з 2011 р. держава припинила фінансування заповідника.

Вона також повідомила, що керівництво «Софії Київської» знайшло меценатів, які погодились оплатити роботи з відновлення стіни, що впала, й у даний час очікує на розробку проекту відновлення об’єкта.

«Але для того, щоб заповідник зміг проводити роботи, стіну, яка зараз належить громаді міста, треба передати «Софії», — сказала Сердюк.

Також вона додала, що є рекомендація НДІ будівельних конструкцій Мінрегіонбуду України прийняти рішення щодо музеєфікації фундаментів колишнього храму, побудованого в ХІ столітті, на якому стоїть зруйнована стіна, зробити архітектурно-планувальне рішення експозиції храму. Це також передбачає розширення території заповідника.

Сердюк сказала, що згідно з попереднім кошторисом, відновлення частини зруйнованої стіни коштуватиме 80 тис. грн, але якщо розглядати ремонт всієї стіни, яка загалом має втричі більшу площу, ніж зруйнована частина, то це потребуватиме відповідно більшого фінансування.

За словами Сердюк, наразі дослідження причин руйнування стіни ще тривають.

У свою чергу екс-керівник «Софії Київської», а нині голова музейної експертної ради Всеукраїнської Асоціації музеїв-заповідників, Неллі Куковальська заявила, що роботи на теплотрасі, які передували обвалу стіни у заповіднику, проводились з «явним порушенням державних будівельних норм, реставраційних норм і закону про охорону культурної спадщини».

За її словами, всі стіни муру Софії потребують особливого догляду, вони всі потріскалися.

«Я не хочу говорити сьогодні про всі абсолютно впливи, які йдуть на архітектурний ансамбль, але звертатися треба і до Кабінету міністрів, і до Київради, щоб забрати транспорт біля «Софії», щоб зменшити й убезпечити від екологічного навантаження і від шумового, й вібраційного», — переконана Куковальська.

Сердюк додала, що вже розроблено проект реконструкції всіх історичних мурів, зведених у 18 столітті. У даний час документ проходить держекспертизу. Вона сподівається, що проект буде затверджено, і заповідник отримає відповідне державне фінансування для виконання робіт з реставрації.

Як повідомляв УНІАН, 18 жовтня близько 10.50 на території Національного заповідника ”Софія Київська” на вул. Володимирській, 24 обвалилась частина 5-метрової цегляної огорожі 1960-тих років.

Сьогодні міністр культури України Євген Нищук повідомив, що відповідна комісія вивчає питання щодо обвалу фрагменту стіни на території Національного заповідника «Софія Київська».

22 жовтня Кабінет міністрів України схвалив проект Закону України «Про введення мораторію на будівництво об’єктів в охоронних (буферних) зонах і на прилеглих територіях об’єктів всесвітньої спадщини, історично сформованих частинах населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України».

8 червня

Інші дати
8 червня відзначають:
  • Всесвітній день океанів.
  • Міжнародний день домогосподарки і домохазяїна.
Розгорнути
Володимир Фатальчук
1903 – український художник. Автор ілюстрацій до книг «Антологія української поезії», «Лісова пісня» Лесі Українки, «Життя і творчість Тараса Шевченка», «Кобзар» Т. Шевченка, «Українські народні пісні»; автор ювілейних медалей.
Розгорнути
Народився Іван Кожедуб
(1920, с.Ображіївка, Сумська область – 1991), льотчик-винищувач, маршал авіації. У 120 повітряних боях збив 62 літаки противника. Свій останній бій, в якому збив 2 літаки противника, провів в небі Берліна. Вважається найкращим асом авіації союзників.
Їхав, їхав козак містом Під копитом камінь тріснув, Та раз, два, Під копитом камінь тріснув. Та раз ! Під копитом камінь тріснув - Соловейко в гаю свиснув. Та раз, два. Соловейко в гаю свиснув. Та раз ! (Українська народна пісня)
Розгорнути
Народилася Наталія Кобринська
(1855, с.Белелуя, Івано-Франківська область – 1920) - українська письменниця. Ініціатор першої української жіночої організації. Альманах «Перший вінок» заклав основи розвитку жіночих часописів, які редагували і видавали самі жінки.
 
Розгорнути

Новини Дивитися всі