У Львові недалеко від центру міста при будівництві готелю археологи виявили поселення стародавніх слов'ян.
Про це повідомив директор «Рятівної археологічної служби» Інституту археології НАН України Олег Осаульчук.
Він зазначив, що поселення було виявлено на вулиці Веселій, 5, де почалося будівництво готелю. На глибині 5 м фахівці виявили господарські ями, в яких були уламки ліпного посуду і прясла. Попередньо дослідники датують знахідку серединою VII ст. н.е. і відносять до празько-корчакської культури.
«У часи середньовіччя це було давнє Краківське передмістя. Однак, як підтверджують результати цьогорічних археологічних досліджень, ця територія була заселена задовго до 1256 року. Тобто традиція безперервного господарювання на цій території принаймні на 600 років старша першої письмової згадки про Львів. Втім, це ще не означає, що нам потрібно переглядати офіційну дату заснування міста, але нова інформація суттєво доповнює його ранню історію і ще раз підтверджує місце розташування того ядра, з якого розвинувся давньоруський Львів. Нинішні результати досліджень дозволять стверджувати, що давньоруський Львів утворився з поселення ранніх слов'ян і розвивався на його місці», — розповів Олег Осаульчук.
Оскільки археологічні роботи тільки почалися, фахівці сподіваються на отримання достатньої кількості археологічної інформації, щоб історичні висновки отримали беззаперечне підґрунтя.
Довідка
Празько-корчакська культура — археологічна культура, що існувала в V — VII ст. н.е. Її пов'язують зі слов'янськими племенами, згаданими Йорданом (візантійський історик VI ст.) під назвою «склавини». Спочатку празька культура була поширена на території південної Волині, Верхнього і Середнього Придністров'я. Пізніше ці племена заселили південну і північну частину Польщі, Чехії, Словаччини, східні райони Німеччини, білоруське Полісся, середню частину Правобережної України, Молдови та Румунії. Ці процеси відомі в історії під назвою «великі міграції слов'ян».
