chrome firefox opera safari iexplorer

У Києво-Печерській лаврі хочуть відновити надгробок Костянтина Острозького

22 січня 2015 о 15:11

Історики та культурологи працюють над відновленням надгробку видатного українця Костянтина Острозького у Києво-Печерській лаврі.

Ця ініціатива вже неодноразово, протягом кількох десятиліть, висловлювалась як українськими істориками, архітекторами та науковцями, так і литовською стороною. Тому, на думку громадськості, сьогодні було би справедливо відновити надгробок князю К. Острозькому, який у XVI столітті було встановлено на місці його поховання – у Києво-Печерській лаврі.

Для реалізації цього завдання вже створений Громадський оргкомітет. Один з керівників оргкомітету Микола Томенко згадав про успішний досвід реалізації подібних проектів в рамках Києво-Печерської лаври. Так, нещодавно без залучення бюджетних коштів на території Києво-Печерського заповідника був споруджений та встановлений пам’ятний знак Тарасові Шевченку на місці, де він у 1846 році малював Церкву Всіх Святих.

Микола Томенко також висловив переконання, що українська сторона спільно з литовською може знайти спільну мову, щоб за рахунок небюджетних коштів відновити історичну справедливість і пошанувати в Україні людину, яка свого часу багато зробила для українського православ'я та української історії.

Довідково

ostrozkiiКостянтин Острозький – один із найвизначніших військових та державних діячів Польсько-Литовської держави, великий гетьман литовський, волинський князь, світський глава православного населення.

Князь К. Острозький став одним із найвидатніших полководців XVI століття. Сучасники порівнювали його зі стратегами античності — провів 35 битв, програв 2; брав участь в успішних компаніях проти татар, Московської держави. До речі, чи не найвідоміша його перемога – битва під Оршею (переміг 80-тисячне московське військо), якій у 2014 році виповнилось 500 років.

К. Острозький — один із найвизначніших меценатів та власників землі того часу (входило 100 міст, 40 замків, 1300 сіл; іноземці називали його володіння «Країною князя Острозького», площа володінь перевищувала сучасну Тернопільську область), перетворив Острог на осередок слов'янської культури. Заснував міста: Дубне (1507 р.), Звягель (1519), Чернігів (1529 року). Надав кошти для розбудови Межиріцького монастиря (зокрема, зведення мурованої Троїцької церкви в 1520-х рр.), Острозького, Дубенського замків. 3 червня 1498 року як власник Дубного отримав від Литовського князя Олександра грамоту про надання Дубному статусу міста. 1507 р. король польський Сигізмунд І Старий надав Дубному на прохання Костянтина Острозького магдебурзьке право.

Постать Костянтина Острозького – визначного державного і військового діяча – тісно пов'язана з Києво-Печерською лаврою. Будучи опікуном та світським проректором Православної церкви, він особливу увагу приділяв Лаврі. Він брав активну участь у відновленні Успенського собору після його зруйнування у 1482 році, подарував йому новий іконостас, заповідав сімейні маєтності тощо. Завдяки К. Острозькому Лавра отримала від польських королів ряд грамот, які гарантували їй право на економічні привілеї.

Після смерті, згідно із заповітом, його тіло було поховано в Успенському соборі. Над похованням у серпні 1579 року був поставлений майстерно виконаний надгробний монумент в стилістиці ренесансу із рожевого мармуру, який був знищений під час вибуху Успенського собору в листопаді 1941 року. Надгробок постав на замовлення сина небіжчика князя Василя Костянтина Острозького. Припускають, що його автором міг бути майстер львівської школи Себастян Чешек.

znohist.at.ua

 znohist.at.ua

Проектом відтворення Успенського собору, розробленого в кінці 1990-х років, було передбачено відновлення втраченого надгробка. На жаль, це проектне рішення досі не було реалізовано через брак коштів.

«Рідна країна»

24 листопада

Інші дати
Народився Олекса Стороженко
(1806, с. Лисогори, Чернігівська область – 1874) – український письменник, етнограф, художник. Автор двотомного видання «Українські оповідання», в основі значної частини яких - народні перекази, анекдоти, прислів'я.
«Наша чудова українська врода, нагріта гарячим полуденним сонцем, навіва на думи насіння поезії та чар. Як пшениця зріє на ниві і складається у копи і скирти, так і воно, те насіння, запавши у серце й думку, зріє словесним колосом і складається у народні оповідання й легенди» (Олекса Стороженко)
Розгорнути