chrome firefox opera safari iexplorer

У Києво-Печерській лаврі відкриють для відвідувачів Митрополичий сад

09 вересня 2011 о 11:17

Незабаром у Києво-Печерській лаврі відкриють для відвідувачів Митрополичий сад, який розташований біля будинку намісника Лаври. Там можна буде прогулятися і скоштувати вина з монастирських погребів.

Перед відкриттям керівництво Києво-Печерського заповідника вирішило реконструювати сад, пише газета«Сегодня».

«Ми хочемо відтворити історичний вигляд Митрополичого саду таким, яким він був до початку ХХ століття. Для цього його необхідно упорядкувати: прокласти доріжки, встановити лавки, альтанку і замінити деякі дерева», — розповіла гендиректор заповідника Марина Громова.

Після реконструкції сюди дозволять заходити всім прочанам і туристам, щоб просто відпочити, будуть водити екскурсії. Екскурсоводи розповідатимуть історію саду, адже той був висаджений ще наприкінці ХVІІ століття. В ті часи тут гуляли павичі, а фрукти з тутешніх дерев подавалися до імператорського столу.

У заповіднику запевнили, що всі бажаючі також зможуть зайти у винний льох на території саду і спробувати монастирське вино.

Сад закрили для відвідувачів на початку ХХ століття.

20 вересня

Інші дати
Наталія Лотоцька 
1938 – театральна актриса. Лауреат Шевченківської премії. Ролі: Пріська («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Хведоска («Дві сім’ї» М. Кропивницького), Поліксена («Кассандра» Лесі Українки) та ін. Ведуча передачі Українського радіо «Від суботи до суботи» (понад 30 років). 
Розгорнути
Народився Іван Світличний
(1929, с. Половинкине Луганської області - 1992) - український мовознавець та поет. Твори "Ґранатові сонети", "Серце для куль і для рим", "У мене тільки слово".
Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за любов мою Хоч і накласти головою, А бути все ж самим собою, — Не проміняю на твою, Ліврейську, жебрану, ледачу, Вертку, заляпану, як здачу, Свободу хама й холуя. Несу свободу в суд, за грати, Мою від мене не забрати — І здохну, а вона — моя. (c) Іван Світличний, 1929
Розгорнути