Друге коло Всеукраїнських змагань з традиційних слов`янських бойових видів єдиноборств за участі провідних борців Української Держави чотирьох регіонів.
«Наддніпрянці» — команда борців під цією назвою представлятиме Центральний регіон корінних козацьких земель з Київської, Черкаської, Полтавської, Чернігівської, Кіровоградської, Житомирської та Вінницької областей.
«Степовики» — команда борців під цією назвою представлятиме Південний регіон корінних козацьких земель Запорізької, Одеської, Херсонської, Миколаївської, Дніпропетровської області та АР Крим.
«Слобожанці» — команда борців під цією назвою представлятиме Східний регіон корінних козацьких земель Донецької, Харківської, Луганської та Сумської областей.
«Левунці» — команда борців під цією назвою представлятиме Західний регіон корінних козацьких земель Львівської, Волинської, Рівненської, Хмельницької, Чернівецької, Івано-Франківської, Закарпатської, Тернопільської областей.
Під удари гармат та бій бойових козацьких литаврів у дружніх поєдинках зійдуться кращі та найсильніші богатирі України – «Чубаті слов`яни».
На острові, що посеред озера Красавиця, з якого бере початок легендарна річка Либідь на кілька метрів над водою вивищуватиметься борцівський ринг.
Команди «Чубатих слов`ян» лава на лаву та один на один будуть проводити поєдинки з традиційних слов`янських єдиноборств (дужань). До наступного кола вийде та команда, в якій хоча б один борець зможе утриматись на помості, що на острові, і його не скинуть у воду озера Красавиця.
«Ігри чубатих слов`ян» присвячуються шляху Київського князя Святослава Хороброго (942рр – 972рр) . «Запорожець на престолі» — так охарактеризував військові доблесті Київського князя історик М.Грушевський. Не лише військові звитяжні перемоги, але й сама зовнішність Великого Київського князя наводить на думку про лицарів степу – козаків.
На думку багатьох вчених слово «козак» санскритське й первісно звучало як «косак», походить від слова «коса» (чуб) – ознака шляхетності роду давніх скіфів та сарматів.
От як описує візантійський історик Лев Діакон, що був учасником переговорів візантійців і русів зустріч між Київським князем Святославом та Візантійським імператором: «Показався і Святослав, що приплив на ріці на скіфському човні; він сидів на веслах і веслував разом із наближеними, нічим не відрізняючись від них. Ось якою була його (князя Святослава) зовнішність: помірного зросту, не надто високого і не дуже низького, з кошлатими бровами і ясно-синіми очима, кирпатий, безбородий, з густим, дуже довгим волоссям над верхньою губою (вуса). Голова в нього була зовсім гола, але з одного боку її звисало пасмо волосся (оселедець) – ознака знатності роду; міцна потилиця, широкі груди та всі інші частини тіла були цілком співмірні, однак виглядав він похмурим і диким. В одне вухо його була вдіта золота сережка; вона була прикрашена карбункулом, обрамленим двома перлинами. Одежа його була біла і відрізнялася від одежі його наближених тільки чистотою. Сидячи в човні на лавці для веслярів, він поговорив трохи з імператором про умови миру і поїхав. Так закінчилася війна ромеїв зі скіфами.»
Йдучи в похід на ворогів Святослав посилав поперед себе гінця з посланням: «Іду на ви!» (цебто «Я йду на вас»)
Своїми стрімкими ударами непереможна дружина князя у 964 році покорила та примусила платити данину плем`я в’ятичів, які заселяли лісисте межиріччя Оки і Волги. В 965 році підкорив волзьких булгарів. Далі переміг хазар, а також ясів і касогів. Здобув численні перемоги над військом великої Візантії та болгар.
Гаслом великого вождя «чубатих слов`ян» було: «Помремо, але не осоромимо землі нашої!»
Саме від нього — Великого Київського князя Святослава, який мав чуба (оселедця), довгі вуса та сережку в вусі, як це за традицією було й пізніше у Запорозьких козаків, починається руська військова традиція, яку з успіхом перейняли, продовжили та розвинули його правнуки – лицарі Війська Запорозького Низового.
Тож продовжуючи змагання «Ігри чубатих слов`ян» ми хочемо аби всі згадали про славні діла наших великих прадідів.
За результатами першого кола змагань «Ігри чубатих слов`ян», котре відбулось 28 травня на озері Красавиця, перемогу здобула команда «Степовиків» (м. Сімферополь, АР Крим).
Друге місце посіла команда «Слобожанців» (м. Донецьк).
Третє місце зайняли «Наддніпрянці» (м.Київ).
Четверте місце вибороли «Левунці» (м. Львів).
За правилами змагань, команда яка посіла перше місце, а відтак утрималась на острові не шубовснувши у воду, мала право обирати собі супротивника.
Команда-переможець «Степовики» (м. Сімферополь, АР Крим) скористалась своїм правом та обрала у супротивники команду «Левунців» (м. Львів).
Таким чином, друге коло «Ігор чубатих слов`ян» пройде 11 червня 2011 року. На острові, посеред витоку річки Либідь будуть змагатись «Степовики» (м. Сімферополь, АР Крим) з «Левунцями» (м. Львів).
А 16 липня 2011 року «Слобожанці» (м. Донецьк) спробують скинути з острова в воду команду «Наддніпрянців» (м.Київ).
Всі, хто хоче побачити як кращі бійці України із Донецька, Львова, Сімферополя та Києва борються між собою «лава на лаву» (стінка на стінку) та один на один, намагаючись викинути супротивника сторчака з острова в воду – приходьте до нас вболівати за своїх земляків на «Ігри чубатих слов`ян»! Переможені обов`язково будуть скинуті у воду озера й на острові зможе залишитись тільки найсильніша команда борців «чубатих слов`ян» із Півдня, Заходу, Центру чи Сходу України.
Перед змаганнями 11 червня 2011 року о 14-00 відбудеться концерт фольклорних колективів та виконавців.
Початок змагань заплановано на 15-00.
На Слобідському майдані вже традиційно буде пектись велетенського розміру кабан на рожнах, варитиметься козацький куліш із печерицями, а також традиційні страви Півдня та Заходу України, проходитиме ярмарок народних майстрів.
Всіх, кого цікавить: «Хто ж переможе: «Степовики» (Південь) чи «Левунці» (Захід) та хто залишиться на острові не шубовснувши сторчака у воду?» — приходь вболівати за своїх в наше Козацьке селище «Мамаєва Слобода», що розташовується в серці столиці України!
Нехай славиться земля наша – наречена козаками від віків Україною!
