chrome firefox opera safari iexplorer

«Ігри чубатих слов`ян» на Мамаєвій Слободі: Великий фінал

Дата події:10 вересня 2011 о 14:00
Місце події:Київ, "Мамаєва Слобода" (вул. Михайла Донця, 2)
Більше про подію:

Великий фінал Всеукраїнських змагань з традиційних слов`янських бойових видів єдиноборств за участі провідних борців Української Держави чотирьох регіонів.

«Наддніпрянці» — команда борців під цією назвою представлятиме Центральний регіон корінних козацьких земель Київської, Черкаської, Полтавської, Чернігівської, Кіровоградської, Житомирської та Вінницької областей.

«Степовики» — команда борців під цією назвою представлятиме Південний регіон корінних козацьких земель Запорізької, Одеської, Херсонської, Миколаївської, Дніпропетровської області та АР Крим.

«Слобожанці» — команда борців під цією назвою представлятиме Східний регіон корінних козацьких земель Донецької, Харківської, Луганської та Сумської областей.

«Левунці» — команда борців під цією назвою представлятиме Західний регіон корінних козацьких земель Львівської, Волинської, Рівненської, Хмельницької, Чернівецької, Івано-Франківської, Закарпатської, Тернопільської областей.

Під удари гармат та бій бойових козацьких литаврів у дружніх поєдинках зійдуться кращі та найсильніші богатирі України – «Чубаті слов`яни».

На острові, що посеред озера Красавиця, з якого бере початок легендарна річка Либідь, на кілька метрів над водою вивищуватиметься борцівський ринг.

Команди «Чубатих слов`ян» лава на лаву та один на один будуть проводити поєдинки з традиційних слов`янських єдиноборств (дужань). До наступного кола вийде та команда, в якій хоча б один борець зможе утриматись на помості, що на острові, і його не скинуть у воду озера Красавиця.

«Ігри чубатих слов`ян» присвячуються шляху Київського князя Святослава Хороброго (942 р. – 972 р.). «Запорожець на престолі» — так охарактеризував військові доблесті Київського князя історик М. Грушевський. Не лише військові звитяжні перемоги, але й сама зовнішність Великого Київського князя наводить на думку про лицарів степу – козаків.

На думку багатьох вчених слово «козак» — санскритське, й первісно звучало як «косак», походить від слова «коса» (чуб) – ознака шляхетності роду давніх скіфів та сарматів.

От як описує візантійський історик Лев Діакон, що був учасником переговорів візантійців і русів, зустріч між Київським князем Святославом та Візантійським імператором: «Показався і Святослав, що приплив на ріці на скіфському човні; він сидів на веслах і веслував разом із наближеними, нічим не відрізняючись від них. Ось якою була його (князя Святослава) зовнішність: помірного зросту, не надто високого і не дуже низького, з кошлатими бровами і ясно-синіми очима, кирпатий, безбородий, з густим, дуже довгим волоссям над верхньою губою (вуса). Голова в нього була зовсім гола, але з одного боку її звисало пасмо волосся (оселедець) – ознака знатності роду; міцна потилиця, широкі груди та всі інші частини тіла були цілком співмірні, однак виглядав він похмурим і диким. В одне вухо його була вдіта золота сережка; вона була прикрашена карбункулом, обрамленим двома перлинами. Одежа його була біла і відрізнялася від одежі його наближених тільки чистотою. Сидячи в човні на лавці для веслярів, він поговорив трохи з імператором про умови миру і поїхав. Так закінчилася війна ромеїв зі скіфами.»

Йдучи в похід на ворогів, Святослав посилав поперед себе гінця з посланням: «Іду на ви!» (цебто «Я йду на вас!»).

Своїми стрімкими ударами князь із своєю непереможною дружиною «чубатих слов’ян» у 964 році покорив та примусив платити данину плем`я в’ятичів, які заселяли лісисте межиріччя Оки і Волги (на якому зараз стоїть Москва). В 965 році підкорив волзьких булгарів. Далі переміг хазар, а також ясів і касогів. Здобув численні перемоги над військом великої Візантії та болгар.

Гаслом великого вождя «чубатих слов`ян» було: «Помремо, але не осоромимо землі нашої!»

Саме від нього — Великого Київського князя Святослава, який мав чуба (оселедця), довгі вуса та сережку в вусі, як це за традицією було й пізніше у Запорозьких козаків, — починається руська військова традиція, яку з успіхом перейняли, продовжили та розвинули його правнуки – лицарі Війська Запорозького Низового.

Тож, продовжуючи змагання «Ігри чубатих слов`ян», ми хочемо, аби всі згадали про славні діла наших великих прадідів.

10 вересня 2011 р. о 14-00 розпочнеться півфінал «Ігор чубатих слов`ян» між командами «Наддніпрянців» , «Слобожанців», «Левунців» та «Степовиків» за право боротися у Великому фіналі.

Першими боротьбу розпочнуть між собою:

«Степовики» (м.Сімферополь) — «Наддніпрянці» (м.Київ)
«Слобожанці» (м.Донецьк) — «Левунці» (м.Львів)
«Степовики» (м.Сімферополь) — «Слобожанці» (м.Донецьк)
«Левунці» (м.Львів) — «Наддніпрянці» (м.Київ)

Після підведення підсумків боротьби всіх дивізіонів розпочнеться Великий фінал.

За право поборотись у Великому фіналі, на поміст вийдуть команди борців, що боротимуться за ІІІ та ІV, а також І та ІІ місця.

В перерві між півфіналом та Великий фіналом відбудеться концерт фольклорних колективів та виконавців.

Отож, не спізнюйтесь на початок Великого фіналу змагань «Ігор чубатих слов`ян», котре заплановано провести 11 вересня о 14-00, бо прогавите найголовніше: «Хто ж цього разу вийде сухим із води: «Наддніпрянці», «Слобожанці», «Левунці» чи «Степовики».
Давайте разом єднати Україну довкола слави спільних для всіх українців прадідів — «чубатих слов’ян»!

Приходь вболівати за своїх в наше Козацьке селище «Мамаєва Слобода», що розташовується в серці столиці України!
Нехай славиться земля наша, наречена козаками від віків Україною!

24 грудня

Інші дати
День працівників архівних установ
Свято встановлено в Україні «…враховуючи значний внесок архівних установ України у розвиток вітчизняної науки і культури, інші сфери життя суспільства, необхідність подальшого вдосконалення архівної справи та на підтримку ініціативи працівників архівних установ…» згідно з Указом Президента України «Про День працівників архівних установ» від 30 жовтня 1998 року № 1200/98.
Розгорнути
Народився Спиридон Черкасенко
(1876, м. Новий Буг Миколаївської обл. - 1940)  - письменник, педагог, журналіст, освітньо-культурний діяч. Автор п'єс, історичних романів, оповідань, віршованої трагендії "Коли народ мовчить" та історичної драми "Северин Наливайко". Деякі його вірші покладені на музику та стали народними піснями.
Розгорнути
Народився Костянтин Данькевич
(1905, м.Одеса – 1984) – український композитор, піаніст, педагог. Автор балету «Лілея», опер «Трагедійна ніч», «Боглан Хмельницький», «Назар Стодоля», музики до театральних вистав та кінофільмів.
Розгорнути
Народився В’ячеслав Чорновіл
(1937, с.Єрки, Черкаська область – 1999) – літературний критик, публіцист, політичний діяч. Герой України.
«Однак шани заслуговує тільки той, хто шанує самого себе... Бо Україна починається з тебе.» (Вячеслав Чорновіл)
Розгорнути