Козацька Спадкова Духовна Республіка на «Мамаєвій Слободі» горда з того, що перший козацький храм збудований у новому тисячолітті, а саме: наша ставропігійна козацька церква в ім`я Покрова Пресвятої Богородиці стоїть на широті схід-захід: за координатами — 50,26`06`` пн. ш... За цими ж координатами по лінії схід-захід 50,26`06`` пн.ш. на святих київських горах височіє найголовніший собор всього східного Православ`я – Свято-Успенський собор Києво-Печерської лаври. Згодьтесь, такий промисел Господній є насправді дивовижний і не може бути простим збігом. Адже приблизно на цій же самій лінії, крім столиці чубатих слов`ян – міста Києва, стоять не менш славні слов`янські міста. Це, зокрема, столиця Чехів — Прага (широта 50,70); давня столиця поляків – Краків (широта 50,03); столиця словаків – Братислава (широта 48,08); давній політичний центр на землях літописних білих хорватів — місто Львів (широта 49,50); а також місто, яке розташовано на давніх українських землях літописного племені сіврюків, або ж сувірів – Харків (широта 50,00).
Коли дзвони над козацькою церквою Покрова Пресвятої Богородиці вдарять у «Благовіст» і священик, ставши перед Царськими вратами скаже: «Христос Воскрес!!!», то весь так званий «слов`янський пояс» від міста Праги і до Харкова, по обидва боки від широти 50,26,06,, почує цю радісну вість із серця Козацької Спадкової Духовної Республіки на «Мамаєвій Слободі»
В суботу, в ніч перед Великоднем, перед початком святочної полуношниці об одинадцятій годині вечора розпочинається читання Діянь святих Апостолів. Далі, після виходу Хресним ходом священика та прихожан з церкви та стояння біля її західних врат, коли у замкненій церкві вже нікого з людей немає, янголи виводять Спасителя із гробу, а святі угодники виходять із ікон та цілуються між собою – Христосуються!
В той же час, коли в церкві йде відправа, неподалік на вигоні наші прадіди, котрі не змогли вміститися в церкві — розпалювали багаття, влаштовуючи так звані «гоніння смерті».
«Вогнище під Великдень — то так, як Ісусові присвічували, коли Він мав воскреснути», — так пояснювали наші прадіди.
Для цього багаття вважалося за добру прикмету поцупити у жида-шинкаря діжку або колесо від старого воза – «щоб було чим розпалити вогнище». Також для цього вогню різали десь в леваді суху вербу чи деревину дуба – «бо в сухому дереві нечиста сила ховається». Вогонь у багатті підтримували цілу ніч протягом служби в церкві, та так, щоб вогнище було видно на все селище.
Очищення землі вогнем від усякої нечисті, що відбувалося під час «гоніння смерті» тривало цілу ніч. Дрова підкидали, аби вогонь не гаснув, бо «янголи над селом літають». Дійство не припинялось до того часу, поки священник не стане перед царськими вратами обличчям до народу і не скаже: «Христос Воскрес!!!», а люди у відповідь йому: «Воістину Воскрес!!!».
Також у наших прадідів був гарний звичай: «На Великдень, кожен намагався бодай кілька разів смикнути за мотузок і вдарити у церковні дзвони», адже це, за народними віруваннями приносило родині щастя та достаток. Тож всі навипередки намагалися піднятись на дзвінницю і задзвонити у церковні дзвони. Тому дзвони у Світле Христове Воскресіння нестихаючи лунали над українськими містечками, слободами та селами цілісінький день!
«На Великдень цілий день дзвонять. Хвалять собі, як хто перший, укусивши паски, або свяченого яйця, задзвонить. Проте, молоді парубки, що ближче церкви сидять, перебігаються, аби перший задзвонив. Коли з’їдять обід, приходять до церкви і старі, і молоді, бо ж колись на Україні люди дуже гарно вміли на дзвонах видзвонювати – «грати».
Козацька Спадкова Духовна Республіка на «Мамаєвій Слободі» запрошує всіх долучитися до наших праотцівських традицій: прийти до церкви Покрова Пресвятої Богородиці на всеношну помолитись, посвятити паску та наїдки. Ті, що не помістяться в церкві, зможуть кинути суху дровиняку з «нечистою силою» у вогнище. А потім всі, хто забажає, піднімуться на дзвінницю поряд із церквою, аби вдарити в «Благовіст» та заграти на інших церковних дзвонах.
23-00 – Читання діянь Святих Апостолів.
5 травня (Неділя). СВІТЛЕ ХРИСТОВЕ ВОСКРЕСІННЯ, ПАСХА, ВЕЛИКДЕНЬ.
00-00 – Святкова опівнічна. Хресний хід. Пасхальна Утрення. Царські Пасхальні часи. Великодня Літургія свт. Іоана Золотоустого.
Вхід до козацької церкви Покрова Пресвятої Богородиці вільний для освячення пасок до 13-00.
З 4-30 до 13-00 — Освячення Пасок.
