chrome firefox opera safari iexplorer

Відтворення обряду «Свята калини»

Дата події:28 серпня 2011 о 14:00
Місце події:Київ, "Мамаєва Слобода" (вул. Михайла Донця, 2)
Більше про подію:

Генетична пам`ять українців, на щастя не була повністю стерта нашими ворогами. Тож недарма, підсвідомо всі українці дуже захоплюються калиною. Навіть прислів`я є: «Без верби і калини нема України». Але чому ж таке трепетне ставлення до калини – мало хто з нас зараз дасть правильну відповідь. Саме тому козацьке селище «Мамаєва Слобода» вже вдруге проводе обряд «Свята калини», котрий повертає до витоків нашої давньої культури.

Починаючи від першої Пречистої (28 серпня — Успіння Божої Матері) і аж по Другу Пречисту (21 вересня -Різдво Пресвятої Богородиці) у кожній вкраїнській козацькій родині, де ще були дівчата на виданні, намагались вдосталь заготовити пурпурових калинових пучків, це була певна прикмета для сватів. Адже споконвіку так велося — коли під стріхою білої української хатини рясно висіли стиглі калинові кетяги – можна засилати сватів до цієї господи, бо тут мешкає дівчина на виданні…

Починаючи від свята Першої Пречистої і аж до Другої Пречистої, наші прабабусі, як були ще незаміжніми дівками, вбравшись у святковий одяг, гамірливим гуртом йшли до лісу чи на луг — «в похід по калину». Цей «калиновий похід» був піднесено урочистим та супроводжувався різними дійствами – іграми, піснями, жартами, хороводами. Натомість парубки участі у дівочих ігрищах по заготівлі калини не брали, проте підліткам, як дівчаткам так і хлопчикам дозволялось супроводжувати дівочі гурти.

За описами етнографів цей обряд відбувався так: «Дівчата, попередньо набравши з собою чимало смачної святочної їжі, прийшовши на луг чи до лісу, знаходили перший кущ калини – «первака». Співали та водили хороводи коло цього куща, проводили ігри. Потім сідали навколо калинового куща і всі разом полуднували, пригощаючи й дітей, що були з ними. За їжею загадували одна одній різноманітні загадки, під час ігор жартували, виконували співи любовного змісту зі згадуванням імен своїх потенційних наречених.

Пополуднавши, дівчата «нападали» на кущ калини з усіх сторін. З першої зламаної гілочки калини кожна клала по дві ягідки собі в рот, загадуючи при цьому заповітні слова про кохання та свого нареченого. А відтак, наламавши пучків , водили довкола куща калини хоровод з піснями, почергово піднімаючи та опускаючи кетяги з ягодами. Їх перекладали з однієї руки в іншу, притуляючи до щік. Вдосталь назбиравши «магічних пучків» калини, весело збігалися до гурту та намагались розмальовували одна одну ягодами – щоб парубки любили.

Завершальним етапом цієї своєрідної дівоцької магії наших прабабусь, було прикрашання віночків та волосся свіжозірваними гронами калини.

Додому поверталися з піснями…

На півдорозі, зробивши засідку, на них уже чатували парубки. Як тільки дівоцький гурт наближався, парубоцтво зненацька накидалося, намагаючись відібрати зібрані пучечки. Дівки, захищаючись від такої наглої атаки, в свою чергу, намагались розмалювати їх стиглими ягодами. Парубки не залишались в боргу, вони також смачно натирали калиновим соком дівочі щоки.

Отак, з жартами та піснями, молодіжне товариство входило до села, де їх зустрічали дорослі. Біля воріт хати кожна дівчина віддавала своїй матінці зібрану калину, а та в свою чергу промовляла: «Будь, доню і ти червоною та здоровою як калина, незайманою та чистою до вінця! А ти калино, будь гожою на коровай, гільце, квітки весільні та хрестильні. На здоров`я людям, на добро нашого двору…»

Кілька гілячок вносилось до хати й підвішувалось до образу Богородиці, а решту прилаштовували по під стріху хати, це було ознакою того, що в оселі є дівка на виданні.

Символіка обряду «ходіння по калину» між Першою та Другою Пречистими не випадкова, адже від Першої Пречистої починались «розглядини». На Наддніпрянщині вважали доброю ознакою, коли саме в цей період до дівчини приходили свати.

В цей період відбувалися «зговори», «оглядини», «заручини» і їх з нетерпінням чекали наші прабабусі, коли були ще дівками (весілля справляли лише після Покрови – 14 жовтня).

Невипадково в обіг увійшли крилаті афоризми наших прадідів: « Старости на Пречисту – в хаті речисто», або ж «Як прийде Пречиста – стане дівка речиста(говірка)». А ось як казали, коли нелюб засилав сватів: «Прийшла Пречиста – сватів несе нечиста».

В козацькому селищі «Мамаєвій Слободі» на Першу Пречисту (Успіння БожоїМатері) - 28 серпня 2011 року о 14-00 вдруге відбудеться «Свято калини». Відтворення обряду збирання калини відбудеться за участі гурту «Рожаниця» та дівчат з «Мамаєвої Слободи».

Грона калини прикрашали весільний коровай. Ними оздоблювали вінець молодої. Її присутність підтверджувала дівочу недоторканість і цнотливість.

Ласкаво просимо долучитися до відтворення цього давнього доброго обряду наших прабабусь та скуштувати кілька ягід терпкої калини у нас на козацькій слободі, щоб Ваші наречені були обов`язково козаками, тобто справжніми лицарями.

Ой рум`яні будуть личка у дівчат, що калиною вмивались проти свят... Наша пісня пролітає з краю в край, цвіт-калино, Україно, розцвітай!

2 березня

Інші дати
Народився Архип Тесленко
(1882, с. Харківці Полтавської обл. - 1911) - український письменник. Автор оповідань "Хуторяночка", "Син", "Дід Омелько", "За пашпортом", "Страчене життя", "Школяр" та ін.
Розгорнути
Народився Шолом-Алейхем (Соломон Рабинович)
(1859, м.Переяслав-Хмельницький Київська область – 1916) - єврейський письменник, драматург та просвітницький діяч. В Україні написав свої знамениті твори «Тев’є-молочник», «Менахем-Мендл», «Нотатки комівояжера», «Монологи».
«Коли я писав мої вірші, я, як міг, шукав «Кобзаря», цю пісню пісень Шевченка, і не міг знайти. Я ладен був віддати що завгодно і скільки завгодно. І ось тепер я бачу, що не прогадав би, якби заплатив найвищу ціну бодай за одну його «Катерину» (Шолом-Алейхем).
Розгорнути
Народився Мирон Кордуба
(1876, с.Острів Тернопільської області - 1947) - український вчений, публіцист, історик, письменник, громадсько-політичний діяч.
Розгорнути

Новини Дивитися всі